Якщо ви вирішили самостійно писати і оформлювати наукову статтю, вам стануть в нагоді кілька порад, наведених нижче. Разом з тим, врахуйте, що ви завжди можете замовити написання наукової статті на сайті https://www.diplom.com.ua/nauchnaya-statya-vak/
- Після знаків «точка», «кома», «двокрапка», «крапка з комою», «знак оклику», «знак питання», «параграф», «номер» ставиться пробіл, перед цими знаками пробіл не ставиться.
Після знаків «параграф», «номер» ставиться пробіл, наприклад:
Правильно: № 25, § 3;
Неправильно: №25, §3.
Здвоєні знаки між собою не розбивають (№№ 1-3, §§ 4,5).
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Числа і літери, розділені крапками, набирають без відбивок (1.3.14.а).
Знаки %, від попередніх чисел не відбивають:
Правильно: 50%,
Неправильно: 50 %.
- Дужки і лапки оформлюються наступним чином: перед відкривається дужкою (лапками) – пробіл, потім саме слово або речення (без пробілу), після закривається дужки (лапки) – знову пробіл. наприклад:
– … безліч цілей (пізнавальних, практичних) в різних видах діяльності …;
– в статті І. І. Іванова [7] узагальнюються …;
– «Ніколи не мстіть підлим людям. Просто станьте щасливими. І вони цього не переживуть», – сказав Юрій Нікулін.
- Існує відмінність між знаками «дефіс» і «тире». Дефіс короткий, до і після дефіса пробіл відсутній, наприклад:
чорно-білий;
тире довше, по обидва боки від тире ставиться пробіл.
За правилами, між словами ставиться довге тире, яке відділяється пропусками з двох сторін від попередніх і наступних слова. Між цифрами і числами ставиться коротке тире, але не дефіс і ніколи не відділяється пробілом.
На практиці часто (всупереч правилам) в тексті використовується коротке тире (але не дефіс).
- Між ініціалами і прізвищем бажано після точки ставити знак «нерозривний пробіл» «ctrl» + «shift» + «пробіл», наприклад:
І. І. Іванов.
Також допустимі інші варіанти (з пробілами і без пробілів). Необхідно дотримуватися єдиного формату оформлення ініціалів в межах однієї роботи.
- При наборі списків перерахувань повинні бути вирівняні по вертикалі розряди чисел у номерах пунктів і початок тексту в усіх пунктах. Для нумерації пунктів дозволяється застосовувати тільки арабські цифри.
- Пробіли по всьому тексту повинні бути одинарними. Не допускаються подвійні, потрійні і т.д. пробіли.
Правильно: музика і живопис;
Неправильно: музика і живопис.
- Для створення нового рядка абзацу використовуйте тільки (!) абзацні відступи. Не можна для позначення абзацного відступу за допомогою клавіші «Табуляція».
Файл текстової частини статті повинен включати в себе:
- шапку статті;
- анотацію і ключові слова;
- структурований текст статті;
- список літератури (не менше 3 найменувань, розташованих за алфавітом).
Шапка статті містить: 1) автори, короткі відомості про них; 2) назва статті.
Формат даного пункту визначається вимогами журналу (збірника), в якому публікується стаття.
Частіше за все потрібно вказати прізвище та ініціали автора, його посаду і місце роботи. Іноді вказується вчений ступінь і вчене звання, адреса електронної пошти. Часто ініціали передують прізвищу.
Якщо стаття написана в співавторстві, то для кожного учасника зазначаються відомості про нього. Весь розділ часто оформляється курсивом, вирівнювання – по правому краю.
Для оформлення назви необхідно дотримуватися наступних загальноприйнятих правил оформлення заголовків:
Перенесення в заголовках не допускаються.
Крапка в кінці заголовка не ставиться.
Формат даного пункту також визначається вимогами журналу (збірника), в якому публікується стаття. Часто заголовки оформляються прописними буквами (шрифт напівжирний), вирівнювання – по центру.
Анотація представляє собою коротку характеристику статті. Включає в себе характеристику основної теми, проблеми наукової статті, цілі роботи і її результати. В анотації вказують, що нового несе в собі дана стаття в досліджуваній області знань. Розмір анотації визначається вимогами журналу (збірника), в якому публікується стаття. Часто вона складається з 5-6 речень.
Ключові слова – перелік 3-10 слів і словосполучень, що визначають тематику статті.