Борні добрива: користь у сільському господарстві

Борні добрива містять бор у формі добре розчиненої у воді борної кислоти. Найбільш чуйні на бор цукрові буряки, кормові коренеплоди, льон, конюшина, люцерна, соняшник, гречка, зернобобові, бавовник, овочеві та плодово-ягідні культури. Слабо відгукуються на борні добрива зернові колосові культури. Борні добрива, внесені під насінники цукрових буряків, сприяють значному підвищенню врожаю насіння, покращують їх якість, підвищують енергію проростання.
Для рослин велике значення має утримання рухомого, водорозчинного бору, наявність якого залежить від породи і від гранулометричного складу ґрунту. Найбільша кількість бору міститься в грунтах з важким гранулометричним складом, найменше – в піщаних і супіщаних. Засвоювана форма бору представлена ​​в основному борною кислотою, яка слабо фіксується ґрунтом і може вимиватися опадами. Тому грунти районів надмірного зволоження бідні рухомими формами бору. На утримання засвоюваних форм бору впливають гідрати окислів алюмінію і заліза. Вапнування зменшує доступність бору для рослин.
Поряд з підвищенням врожаю бор значно покращує якість продукції: в рослинах збільшується вміст білка, цукрів, крохмалю, вітамінів, підвищується олійність насіння. У зв’язку з тим, що борні мікродобрива покращують фотосинтез і вуглеводний обмін, сприяють відтоку цукрів з листя і притоку їх до репродуктивних органів, потреба в борі особливо сильно зростає в період бутонізації та цвітіння рослин.
На дерново-підзолистих, дерново-глейових, торф’яно-болотних і сірих лісових ґрунтах борні добрива можуть бути використані для внесення в ґрунт, передпосівної обробки насіння і позакореневих підживлень рослин. Для внесення в грунт застосовують борний суперфосфат і бормагнієві добрива.
Для передпосівного внесення в грунт під цукровий буряк, гречку, овочі, горох, кукурудзу, бавовник, насіннєві посіви конюшини, люцерни, овочевих та інших культур рекомендується доза бору 1 кг/га, під льон, суницю і огірки -0,5 кг/га . Бормагнієве добриво краще застосовувати на легких піщаних ґрунтах, на яких культури бувають вельми чуйні на магній.