З ратицями на весільний стіл…

197

Гидота різнолика,
різномаста, всюдисуща і непозбутня. Буває, що та мерзенна мізерія ще й
маскується, вправно набирає людської подоби, інколи ж справа доходить до зміни
тактики, проте стратегія завжди незмінна – скількимога паскудити і свинячити.
Байдуже, де і як. Головне – натхненно і самовіддано: чи то в душі так
наплювати, щоб до кінця днів від харкачів відшкрібатися; чи в ділових
оборудках – аби до скону наївняк на свою тінь озирався; або й просто на
природі – гори сміття, стільки ж битого посуду та ще купи лайна для жлобської
естетики лишити. І все – за доблесть…

Та особливий шик
падлючої натури: серед ночі на всю потужність музику під вікнами увімкнути;
туалетного паперу в громадській вбиральні додому відмотати, якщо весь рулончик
стирити не виходить; квартиру в бідолахи одібрати; немічну бабцю обмахляти;
двадцять третє авто прикупити і п’ятий палац звести; півкопійки на церкву
обов’язково від щедрот своїх вділити; рідної історії зовсім не знати; відвертих
покидьків возвеличувати і нічого заповітного в душі не мати; задурно в
тролейбусі бодай одну зупиночку проїхати; чужу мову відстояти; нізащо коритними
принципами не поступитися; свіжу газету на обгортку з чужої поштової скриньки
витягнути; інвалідові в його найменшому успіхові щиро позаздрити; нехай город
блугує, але сусідові за межу череп стельвагою розкроїти, щоб не гнув, собака,
кирпу; ніколи не забувати, та просто за девіз узяти: не своє – то вже не горе;
в переповненому салоні пофіг якого громадського транспорту вчорашню вечірку до
найменших подробиць мобільному співрозмовнику радісно викричати; вміло при
підлеглих принизити, на очах коханої вдало ромео під’юдити; невтомно
геройствувати з розрахунку; нишком лояльність довести; стільки накопичити
капіталів, щоби спокійно позбутися всіх голоштанних товаришів; нагло здачі не
дати; з серцем у найсвятіше плюнути; на рівному місці кожуха вивернувши, в колективних
справах свою індивідуальність показати; жінку на посміховисько виставити;
хвилинною слабкістю миттєво скористатися; останній кусок хліба з рота видерти;
похоронні гроші тихцем у стариків звинути; з насолодою храм душі сплюндрувати;
з ратицями на весільний стіл випертись; зламаний хребет невдахи зручним
приступком на шляху до п’єдесталу прилаштувати; економікою всі духовні проблеми
вирішити; підстав для каяття ніколи не мати; віртуозно довести себе до
праведного гніву; під зав’язку тельбухи напхавши, зі смаком кухню обісрати; з
найвигіднішого кредитора найпершого ворога зробити; так повести справи, щоб із
вдячності руки цілували; зумисне заразою з ближнім поділитися; віртуозно воду в
ступі потовкти; нізащо від обіцянок пупа не надірвати; нічого не читавши, на
всю писанину критику навести; так збрехати, щоб і самому повірити в реальність
власних доблесних діянь; нічтоже сумняшеся чужі заслуги собі приписати й в
одвертому плагіаті ніякого сорому не вбачити, і на церковних посиденьках і на
мить рота не закрити…

Невтомно
складаються реєстрики мерзосвітньої гидоти, щоб раптом з-посеред міріад шляхів
– без вибору найширший отримати в нагороду. Таке вже безголов’я! Але ж
всевідаючій тупизні про відплати годі й заїкатись. Авжеж на все – новий рецепт,
це тільки в останніх недотеп, як і раніше, ложка дьогтю йде на бочку меду,
насправді ж за сучасних технологій хамства іноді й крапелини того живодайного
компоненту забагато; й безвідмовно діє витончена методика вигубу душі. А
здавалось би, що візьмеш із звичайного безецного* потопту…

Таки не варто з
традицій кепкувати.

На очах загалу до
відчаю буденно гидомирна править бал бридота і мало переймається оцінками своїх
трудів…

Якщо ж не
виходить прибрати лайно з дороги, хоч не берись втішати горбатих, завчасу риючи
їм могили.

 

*безеція –
безсоромність, нахабство.        

 

м.Житомир

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!