Віталіна Ганзина (переселенка). «З вікна трамвая»

“Українська літературна газета”, ч. 4 (360), квітень 2024

 

 

От-так життя. Ніколи не знаєш, де тебе чекає горе, а де – радість.

Дуже холодним видався день на завершення місяця. Дощ періщив звідусіль, вітром розносило рясні прохолодні краплі між людей, високо в небі та низенько, між трави. Сьогодні – холодно і волого, темно і сумно, все відчуває біль і втому, все дихає війною. Все хоче спочину, але усвідомлення того, що перевести дух вийде не скоро – сковує кожен м’яз та забороняє вдихнути повітря на повні груди.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Що таке війна? Ви зрозуміли вже це до кінця? Зрозуміли, що довкола не фільм зі спецефектами вже понад півтора роки, ні, більше! Понад дев’ять…

Пес притулився до залізної мокрої зупинки, з якої струмком стікав жолобком дощ. Примружився. Принишк, примружив очі і чекає. Чекає і слухає своє нутро, яке хоче їсти та грітись. Через кожні кілька секунд – вдивляється у очі перехожим: «А може, хтось відчує мою журбу, пригостить?»

А він знає, що навколо, в оцій його країні, де йому пощастило народитись цуценям – війна? – Та що він знає? Хіба відчуває на рівні тонких вібрацій якусь незрозумілу напругу, що витає у повітрі, не більше. З війною, чи без війни – його життя – таке. Однаково голодне та самотнє.

Красива осінь, жовта, вогняна,

У горобини – віття у намисті,

А за вікном, із іменем «Війна» –

Зрадлива тітка, зовсім не барвиста…

Оглянешся, виглядаючи свого трамвая, що їде у невідомому місці у невідомому напрямку, натягнеш капюшона дужче на голову, руки – глибше  у кишені, глядь – а його вже немає. Ніде. Пішов, поплентався, побрів у дощ. Пес. Як ти, як я, як ми – безхатьки на своїй землі. Безродники, бо війна забрала наші родини, хати, села і міста.

Але, сівши у трамвай геть мокрим та замерзлим – маєш надію, і знаєш, що він обов’язково кудись приїде. Десь зупиниться і набере нових пасажирів. Так було, так є, і так буде завжди…

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.