“Українська літературна газета”, ч. 2 (382), лютий 2026
Продовження. Початок див.: https://litgazeta.com.ua/prose/v-iacheslav-medvid-volodar-sniv-nav-iazav-siuzhet-z-knyhy-namovlian/
З КНИГИ НАМОВЛЯНЬ
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
*
Доки етнічні, національні, расові, аборигенні проблеми не будуть з’ясовані людством у вимірі культури, доти триватимуть війни, чвари, посягання одних на інших
*
Давніший дарунок Монтеневих Проб од Анатоля Перепаді; В’ячеславові Медвідю, авторові Льоху, зробленого з матеріялу такої щільности, що його наперсток переважить масу світил-гігантів; обіймаю; твій Анатоль; 1 березня 2006 року; по роках і десятиліттях належить передивлятися подаровані книги; отже й перечитувати
*
Мова і речі; якби зібрати усе, що за життя промовлялося, то це була б цікавіша книжка, аніж те, що писалося задля книжок; мільйонноголоса книга промовлянь; аж це випадково натрапив; у Мішеля Фуко є Слова і речі
*
Усе частіше потаємні й збудливі візії пристібуються до тих місць і тих обставин, де і коли траплялося усамітнитися задля творчої праці; старезна хата в селі, будинки творчості; нові обставини не аж так встаткувалися на досвід, аби дарувати інакші візії
*
Те, від чого знемагає сучасна людина, те, що уявляється як трагічна повсякденність, мусить перевтілитися на культуру буття, про яку людина ще не в змозі здогадатися
*
Більшість книг, створених людством, виглядають як доповнення, як коментарі до тих, що їх визнано за шедеври; та все ж поряд них, посеред них почуваєшся затишніше, аніж попри шедеврів
*
Доба абсурдних, на перший погляд, запитань, на які не знаходиться хай і абсурдних відповідей; якщо світова громадськість схвально поставилася до передачі української ядерної зброї росії, то дозволено уявити, який би галас здійнявся, якби ми зажадали віддати тій росії усіх своїх російськомовних
*
Розстріляно десятьох українських вояків, полонених на території курщини; розстріляти десятьох з числа російських полонених, щоб увесь світ дізнався; та ж ні; ми дотримуємося заповідей ООН; і що ти кому скажеш
*
Хіба ж це не втішливо впроти сум’яття й застрашеності нашого битія; пригадати; як моя мама Ірина Гаврилівна наїжджала з Кодні в Яроповичі провідати свою маму, а мою бабусю Марину Аполінарівну; щойно на поріг, а вона Яринко, ти коли вертаєшся; і як би не чудувалися, не кепкували, а в цьому прогледжується глибинна турбота дорослої людини і сиротинний острах, що радість спілкування протриває недовго; що мовлення-промовляння матиме барву (…)
*
Одним з найбільших вражальних видив ще за студентських часів були художні полотна Любомира Медвідя у виставковій залі на колишній Червоноармійській поблизу книгарні Сяйво; і це був однісінький раз, коли я подовгу простоював перед кожною картиною, намагаючись проникнути у цю незбагненну магію зображуваного; й пригадується зізнання Хемінгуея, як він навчався прозовості у Сезана та інших
*
Насправді Людина без властивостей Музіля належить до нуднуватого читання; але саме це спонукає ще й ще раз братися до цих двох томів
*
Каральних актів для людини стає все більше
*
Де вже вигадати щось догідливіше, аніж за давнішими людськими примовляннями; ладу б тобі не було; або й так; ладубтобінебуло
*
Поети-військовики витворюють нову мову й стилістику; метафора, якою оперували й пишалися поети останніх десятиліть, немічніє перед сьогоденними потрясіннями
*
Недужий організм дратується од почутого, але жадібно вбирає прочитане
*
Знаючи, на яку неувагу й невідгукливість може наштовхнутися створене тобою, стаєш скупішим на кожне речення, на кожен абзац, на кожен твір; і в цьому є барва помстливості; і так пришвидшуєш свою творчу неміч
*
Накопичену віками негативну енергетику, буттєву невдоволеність, що не можуть спричинити внутрішній вибух, спрямувати на руйнацію, нищення сусіднього народу; така філософія теперішньої війни
*
Українці пережили не одну наругу; але це буде остання; з завершенням доби християнства у поставі покори
*
Війна; а суди не встигають розгрібати купи справ
*
Шлях від інстинктів до культури утруднюється періодичними людськими мутаціями, що потребують щоразу інакших культурних кодів і символів
*
Як би розвивалася література ХХ століття, якби Джойсові герої обрали інші шляхи для своєї мандрівки
*
І вкотре про це ж; катастрофічне забуття імен, явищ, феноменів; вдова одійшлого письменника допрошується спогадів; а хто почує вдів оцих
*
Що краще; коли лисий чи коли дурний; та дурний, мамо, бо не видно; е ні, доню, краще лисий, бо як дурний, то це назавжди
*
Музичний феномен Івасюка мав би породити вибурх оперного мистецтва; але писклява естрада забур’янила на довгі роки навіть натяк на (…)
*
Отже-і-так; кажеш, не до писання; та є ще інший вимір словотворчості; назовімо його й мовчанням
*
За завданням звісної установи він як добровільний агент стежив за певними об’єктами; та коли установа зникла або мімікрувала в іншій подобі, він з іще хижішим блиском в очах продовжував стеження, навіть вдосконалюючи завчені раніше технології; маючи від народження брехливу натуру, що її маскував за власними велемовними поезорядками; заздрісність; енергетичний вампіризм; не зовсім виразна расова належність; уміння перевтілюватися на добродійника; огидна скаредність і спалахи люті, коли десь невчасно сплатять йому за імітацію праці
*
З острахом згадуються давніші миті творчих осяянь; і щоразу опісля всіляких потрясінь; та теперішнє з його етнічним і континентальним зрушенням не дарує ані жодного творчого поруху; давніше розпочате сиротливо оселилося в інших вимірах
*
Може статися так; ти вжахнешся од своїх прозових вертань у дитинство і одшукувань там якоїсь незбагненної таємниці
*
Не стало Павла Архиповича, де й поділися ті, що оббивали пороги його кончазаспівської оселі
*
Цієї дощової пори сигнал повітряної тривоги звучить інакше, ніж за сонячного дня; (…) а ще кореспонденції Хемінгуея часів громадянської війни в Іспанії
*
Найкращим твором нашого часу міг би бути не епічний роман, навіть не мемуар; а щось таке, як-от у Стефаника; промовляння у світ і позасвіт
*
Що вражає; як поганішає почерк; руйнуючи і культуру мислення
*
Цього монстра виплекав увесь світ, і тепер не знає, що з ним робити
*
Як колись наснилася новела, яку не надто вдало відтворив; тож і тепер цілі романні пласти з якоюсь незвичною стилістикою; але минає мить чи вік, і оте видиво розпорошується; не вловити ані словесних рядів, ані змістовності наснілого; і сприймаєш це як покару за щось
*
Філософи затуманюють; політики залякують; так ми творимо націю
*
Повага до старших письменників не в тім, як ми сприймаємо створене ними, а в тім, як вони підтримували, захищали молодших
*
Найцікавіші спомини з тих часів, коли ми виглядали внадмір смішними
*
Привітаєшся за миті зосередженості до народів, що з їх мов знаєш хоч кілька слів; й ось западає осяйна тиша; але ти й далі допевняєшся відгуку; не може ж так буть
*
Кожен жанр, нехай роман, чи щоденник, або ж новела має свою межу терплячості; зупинись; не збиткуйся ані над собою, ані над жанром
*
Дуже й притомне чоловіцтво, нажахане незліченними жертвами, рятується втечею за кордон, відкуплюється у військкоматах, масово вдається до аспірантур; їх не один батальйон, що половина з них могла б і не вернутися з бойовиськ; але чи мусить нація складатися з одних героїв; і чи ми нація
*
Яків Щоголів тішився у листі до Дерев’янка, що досяг такої майстерності, аж росіянам не зрозумілий
*
Те, що мав би оповідати в романі, перебирають на себе сни; мовби змагаючись з тобою у вигадливості сюжетів, що ніколи не мають традиційної розв’язки, як от у наших романах
*
Війна породила нове поетичне мислення
*
Життя видавалося настільки регламентованим, що спонукало до всілякого накопичування; й ось по десятиліттях і десятиліттях стовпієш перед усім цим надбаним; та найтрагічніше виглядає домашня книгозбірня
*
Деякі закони продукують у певної кількості людей розуміння порядку й справедливості, що межує з істеричністю; їм здається, що можна приховати свої хворобливі інстинкти за якимсь законодавчим актом; вони зловтішно сікаються до інших, мовби ті щось не так і не те вчинили
*
Думка про Титанік, як і про будь-що інше; зринає простісінько, мовби знічев’я; без жодного натяку на асоціації, витлумачення; історія все частіше озивається не суцільним плином, а окремими вражальними епізодами; мовби застерігаючи од такої смаковитої для нас міфологізації; але це й погроза
*
Письменник, зважившись на серійне творення, в якомусь іншому жанрі може постати на комедіанта; як і актори-серійники, що зринають подекуди в епізодичних ролях
*
Яка чудова рима у Маяковського; москаль, на Украіну зуби нє скаль
Закінчення буде.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.