Норинчанка і птах

195

(Уривок з роману-гризайля)

…печатьі гуосударственой отиск цьвета красного кньажого
лити воском позолотно кустодьейу хвутльар спеційально серебрано нитьами тканого
плетени куорешок вузол крепко шнурокь вйазани бумаги трапічной краскьі титул
постойано чорнила плачевном станьі трудно текст рвани старіни документ чітат
креплени безшвейно каптал згіби кришку температури градусов сто молотом калено
круглити брези передньі зажим пустит мінуту кругленнье пуклу хворму сушіт
стуоронам тоувкнут куолодку жуолоба мазайа пецьо хукнут куратно хуорошо
хвальцевально овальну косу гуострену прорезь глубіну зауточну сантіметр хваску
резки куойатку добно картон бортьік тверстьійе спілит пуджімаца давайа йесльі
скручуваца шуоб ворсом мітуйа бархат плотни кльейки борточна туовшчина покровно
матьерйала гібка пльот цельни сітьец бьязь шуовк репс крохмалит дольево
основойу моршчін складок суовпадат птом прес просушки граньітоль бладайе запах
пріятни тузи кньазье царье гетмане позньей шче грамоти зворочували трубку шо
редкость вісочайша кльейени сургучно свитки туоже старійе моцно розбивно
ховавші сундук страшни йак нутрьі вешчь лучче одкриваєца спомінаннье пруошлого
все печатано отодьельно писано хуорошо пера скоко шче сто дньов переживут
папірусі теіличкі кожі чинени пергаменту манускрипту рудьелого листи льет тишчі
охота шче й попісат гуоловна врагь гріубок вошь моль таракан клоп бовшинстве
дьірочки вільот покольеньа нового жуков всьех поселенцов насьекоміх рхіве
грьізунов ньет

 

…ноу сто раков плодив Єрило вилупкуйа неподобство великой
прогресьійі йеден руодивса тоусковав множачі злостиво сиебе мав тріо гуоловйе
сиедьев хлевйе напада гризти хуодобу тоу бауран ткнув йго руогами й руоги
круовоточили бауран мучайа пуошов траву лекуйа каучавса мньесец роси низко рани
гойівса бауран пудньав ткнулого велікана тийе спугнулиса губечи бдьітьельность
пуочали буолота шукат месностьі прістанишча бойась веречкастого баурана
тогдьеже птах бачайа жалобно причітав скуорбно плача соудрогайа земльу видивльа
пустивса низу красьіво заньмев баурана тьок льес сиедьев сем дньов кгди
веречкасти пшов курьагу вільоз сад наузад сильно мучівса стойав закутани свойу
думойу пруошле почти ховав гуолову пйерйе шуоб чухат тьело кгди вйелиса
перойеди був йек спугана птичка дроужашче жалко дихав мото здержував сиебе шуоб
не розплакаца а чого йму здержуват накіпйевшійе сльози хош серце топилоса
кровьйу мона шче шоусь сказать кгди очьі довйерчиво клигали оддавалис не знайа
шоу з робіт були оба ньемі токо чуствени йак калени шпільки хоч лоб льодом
шчоки вогнем токо вйетер хлаждав льльучи мовби крижну не встерпйела потьагнула
к суобе тихо здойньав крило пуд ним кшели тишчі пухойедов там розкривалис ранци
було разьуче йедко розьзьавив дзьоба шуоб шось сказать хтьев шоб обйаснилис йак
мона ноу ми не могли чуство каузат наші йазики сплелиса а Єрило одньав речь ноу
вуон шче силивса сказать потайемность гуоловну і не мог токо сильно дививса і
тоже птом бачила шо то очьі не птаха а льуцкійе вокі Боже роудни злекалас
гуолос почув Єрило сидьев на хлеву вокі птаха сказали нашо ти видала нашу тайну
Бог почув ми пропали нас не льубет ступив пшов у сад пуодожди нас нихто не пчув
пуодожди ноу птах уже був за грушойу птом далеко у польі птом счез коньешно
горко печально…

 

…рано кури вишли сад птах сеідит лушчіт сьеньнье пшли к
ньому квоктайа чо птах злетьев не кидайа пчали греібтис лапи йедна кльунула
птаха зирк туолько вернувса тріеснути дзьоба птом греіблиса куоло нуог гладье
пйерйе чи природне чи блуохі кудкудахайа крилом йего заду йекбі ззивайа
виплодников стара нахабньела стрибайа хвуоста кльува спину кликайа свуойіх нима
йайца тоу птах розумньейа курвов ззевайа пшов коупішчу прильагайа неба хай кура
бйіца кльувало хуоч запах йейа не пуойде носа і всье кури пшли видивльайа
пуосльед ньухавши кидайа дзьоба йек мухі мед покльували все линда коупішчі зирайа
небо лапу здимайа видивльа уорган чи такі пйевньа токо йедна кура думайа хай
стигне знесу йейко веіликенне хай злупіца пйевень шо пудниме весь род небо нашо
тут греібтиса ноу кура злеукалас бачивши пйерйе стирчало пуд лап йек стрьели
пуольот одтуль за коупішчьі птах вжуо подумав йекбі страхунихі неу курьачі
роузум би летали а тоу кльуйете гуовно седайа пуд йедного пйевньа не майа
мнуого звилин гуоловйе шо вказуйе ви дурни стоти ноу кура кудахкайа ловила цьу
думу і злекаласа буольш дальньей шо птах шче послье поудрьемав куолько часин де
сниласа цьайа кура шо обирала йего царем над усьіма царьами шо летали й не
летали і це птаху личило крьепко спав а кура уод льаку втекла хльев ноу з хлева
два барауни бгом коупішчі чуйа крилуна шото йейа здалеку битис гуоловами шуоби
проснувса стука дзьобень шче таукого не бачили крайу мото Божі птах тейе кура
роузнесла поусльеду йекась задрьепана вісока теіличка ньухат бйегла льесу і два
барауни пуольезли нау вісоку теіличку задріепана теіличка стуйала пень коулода
не зна шоу йак тийе барауни смаукоти неу стайучи перли шоу збудило мекайа птаха
той мент де йавивса йеден поучало льагатис бикамі коубіла бараунамі теіличка
свинуньмі суобакі гусакамі пйевень і це всео твоурила дурна кура роузквоктавша
крайу нувіну шоу плигала вжуо йарамі в тихійе нуори де спали тхуори круоти
хроубакьі йежакьі і тео льезло туоже куолоти йеден йедного от шо кура-шубатура
розквоктала нувіну земного небесного Вершительа поуславшого птаха йекі снива
струми пуска за птичку така навугад чі йе суд чі йе душа ти хто така роузношчік
бацил кльешчов блуох збройено тре вигнат пантикьі уодьет вокі не зна куди йшов
куолот хай сльепне…

 

…душа хвора псов-йарчуков віли гуоройу хоувавса Єрило душа
видьела спітували нтьересу гаувкайа дерева кушчьі мньесец тьень становйаса
байдужо всьому пуовзачому йедьашчому чуствено пустьаково йдни пси бйегли
вйалими ничо роздражало йіх льесі польі другі віли час рано спіниса поулонило
маньетьтье куда гаувкали плутано гавканьньа меньайа коункретику бреда твержайа
суобачого роудилис льесі врагі кльеветньіческу пустит формі ідейу реувностьі
мешательство пуостойано стаувльайа скаундали упрокьі всеу шо льезе польа
теумного льесу смейуца суобаку недовйерчиво дивеца сльедьат іде пуд кушчь всье
врагьі пудсознатьельно сповньуйут собенне значеньнье йакусь мисль шо все тайно
в очах стойаше стоусунок псьаче тоу гаувкай нау гаулузи посмейатис гнуца йего
хмари спецьійально дразне закривайа откривайа мньесец шо теу стоусунок
коункретно причудно вздьейуйе суобаку думайа магнитет кушчьово енергійу
поучинайе гаувкат скауженьейа вродьби звуоротно-братну хворму тоскьі бреду
мрачно жалуйа жьажкость серца всьех потерових нтьересов спітуйа тривогу
сьонешну да й триувогу зробіца жизньі душу йакбі зальез хтоусь серце страх да
напасть да гіпноуз пітки катастрофі небавіца заувтра тоуго збавіца путьом
бивства вуоду буолота думайа буольш шуоб тоуска прогреса все нутрі гнило
наближасьа гуорла серцу трупом скавульеньньа гальмуйа застивайа харауктерно
позьі буольш гавка мньесец третье замовкнут вопше не двечайа брата гаувкотньу
шпандьолижно йести дказуйуца гризти да знайти свуого мньесца землье льагти
подремавше друге возбуждачой казьійі шо так буде гримасньіча трохьі пльуйуца
позехайа неу гаувкайут подавльайа псьіхоз жизньі ньухачкойу лежачо вісьачо
мньесеца навйазчиво гуордо дьіночества шо так буде й не мине крауткость формі
тьерапійі критого думаньньа шото врагь йе тьень збутиса туого лекайу душу
сеідит пуд серцем спітуйа нудьгу мучайа тьело свербльачкойу дивйа шо з льесу
поусунулас тьень…

 

…йарчуки заскилили питалиса йедного шото такі дивни птах чьі
йе серце чутливе шоусь ховано тре зловіт віньат ту чуственность бачит шото
вістун йе таке йарчуки віли заздростьі пуд гоуройу лекавши пугачов-сичов шо
сидьели верху ційе знуов розпачу хворобливо пдумали шо николи йім злетьет небо
йак цим дурохвостам шо майут шоусь фантастичне ноу птах ма силу ма веіликійе
крила то влада небесна бульш чьім земна вуон зна мудрость вбира таємношч
турканость нашу зна і ма роузум то всье пташини закони йего закони шо не владно
лесунам плазунам всье чари то йего чари це вуон магнитит сиебе йдучьі навстреч
злучайа біка до коубіли робе так шоу коузел бйегайе за коуровойу а кура губе
дурну вагу седа індьуком то пристрастьа хоудит збивайе все живе купі нуртуйе
йек вуода берегах морьа боулота серце йего нетьешне бо се живе поувзуче
лаузьуче бувайе про йедло не пйе не ньуха наноч токо губе соун трате і бйежит
боулото купнутиса бо горит згорайе нихто того й не зна а вуон токо хвалит небо
ходе мирно йакбі хтьев знауйти суобе притулок землье а ми слободскі йарчуки
шукани голени вигнани проклени шо з тего покидьки сеідимо гребучи гнишча тухли
куостье ждем проклено би настав сьвйетли мйесец не хожі на цей пришло хуоч би
те дурнувате коуханье ноу де воно пуд крилами цего летуна мо вуон урвав йего то
ми рвемо йего всье йарчуки телесо не зна шото йе та йак причмелена хіть та чьі
йе коуханье дурне птах то ходе баче шоу боульше неу терпимо шото мука такьі
псам Вишнього шо тіечкойу бгом а птах ходе мудрено ньухайе зире дьеувку пйе
віно жизньі мудреньейа а ми боулото йакбі йего зловіт муоже текти ма очьі крила
висоти посмейеца дурньами йакі рабі тоу знуов побйегли думцьі шо скупчувалис
докорьат уодне йеднему чо не майут шо майе птах і розпуцьі одичаньньі гуолодном
йак вовки віли небо мньесец хтьели льезти поймат деурева галузинойу шоуб не
висьев кайанни виставив муорду птом седали буолота край і бньухуваньні ситно
запрегли розкоші шо не знали неба й хочут шчастьа йакбі спрага злобливо
доволеньньа шо так воно буде йак думка цьа льезе не майе ничо шо йе там…

 

…то вирвема серце а ньео здуохнемо прокльатушчо зачумлено
тре шче деіржатиса стауда через йего дубйейем то доубйем йго скопишчем
здригнулис гласу деурева з печер субачого бйегли дикуни птах неу повернувса
суобаки скаженьели пуорват дикунов а нье тоу кінуца нанас суобаки шкірили
пуоказавши ікла гуолодньі йазики ноу дикуни лекайаса буок вернули сльепа
божевольа гуолоду озьверело страх бйегли й наузад страх держав йіх жиувіми беуз
страху даувно вже здуохли дрігайа лужбовьіні нуогамі баучили чули тьаміли йе
буольш страху лапотьели гуорським провалльем а птах ближньей листьа шамкотьело…

 

ньет грізунов рхіве насьекоміх поселенцов всьех жуков нового
покольеньа вільот дьірочки бовшинстве клоп таракан моль вошь гріубок враг
гуоловна попісат шче й охота тишчі льет листи рудьелого манускрипту пергаменту
чинени кожі теіличкі папіруси переживут дньов сто шче скоко пера хуорошо писано
отодьельно печатано все пруошлого спомінанье одкривайеца лучче вешчь нутрьі йак
страшни сундук би ховавші розбивно моцно старійе туоже свитки сургучно кльейени
вісочайша редкость шо трубку зворочували грамоти шче позньей гетмане царье
кньазье тузи прійатни запах бладайе граньітоль просушки прес птом суовпадайут
складок моршчін основойу дальево крохмалит репс шуовк бьязь сітець цельни пльот
гібка матьерйала покровно туовшчина борточна кльейки плотни бархат мітуйа
ворсом шуоб скручуваца йесльі давайа пуджімаца спілит тверстьійе бортьік картон
добно куойатку резки матат хваску сантіметр зауточну глубіну прорезь гуострену
косу овальну хвальцевально хуорошо куратно хукнут пецьо мазайа видье жуолоба
куолодку тоувкнут стуоронам сушіт хворму пуклу кругленнье мінуту пустит верх
зажим передньі брези круглити калено молотом сто градусов температурьі кришку
згіби каптал безшвейно креплени ремонт чітат документ старіни рвани текст
трудно станьі плачевном чорнила постойано титул краскьі трапічной бумаги
вйазани шнурокь крепко вузол куорешок плетени тканого нитьами серебрено
спеційально хвутльар позолотно воском лити кньажого красного цьвета отиск
гуосударственой печатьі…

м. Київ

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!