Мар’ян Бєленький (Ізраїль). Мініатюри

736

ДВІ СТРАХОВКИ

Коли будуть єврейські свята – у совіцькі часи по радіо не оголошували. Але моя бабуся Берта Абрамівна завжди знала про це заздалегідь і випікала два медових пироги – лекаха – світлий і темний.

Вона нарізала їх на шматочки і розкладала по тарілках. На кожній – два шматочки – світлий і темний.

Оті тарілки вона розносила по сусідах.

Це операція називалася таємничим іноземним словом “шалахмонес”. Це тепер, після 30 років життя у Ізраїлі, я знаю, що “шалахмонес” – це “мішлуах манот” на івриті, тобто “надсилання пригощення”.

Згідно з ГОСТом, шалахмонес належало розносити усім євреям у подвір’ї. Навзаєм вони давали нам такі ж.

Але бабуся, хоча не знала постанов ООН, була інтернаціоналісткою, намагалася підтримувати добрі стосунки з представниками усіх націй у подвір’ї, і розносила шалахмонес і “гоям”, тобто росіянам і українцям.

Навзаєм вона отримувала кілька великодніх яєць і шматок пасочки.

Оті пасочки перед Великоднем продавалися у магазинах під евфемізмом “Кекс “Весняний”.

Напис ХВ на ній робили вершками. Видатним спеціалістом цього діла був Яша Кац.

Він робив кулька з журналу “Огоньок” (інший в нагоді не ставав), заливав туди вершки, красивими буквами писав ХВ і малював навколо квіточки. Він додумався, з божою допомогою, добавляти у вершки сік моркви та буряка, і квіточки виходили кольорові. Кожна паска була в нього унікальним твором мистецтва. Гонорар Яша брав виликодніми яйцями, пасками, салом, самогоном – хто що дасть.

– Щось, Маню, вершки у вас рідкі. У Діни брали? Ви беріть, коли Маша працює. Маша менше розбавляє. Совісті більше, тому вершки густіші.

Навіть видатний математик Перельман, на відміну від нашого Яші, не вивів функціональної залежності совісті від густоти вершків.

Проблема була у тому, що “гої” бабусі наливали. Але вона відмовлялася. Подвір’я велике, десь 40 сімей. Поки усіх обійдеш, декілька робочих днів пройде. Коли ж тут ще пити?

– Ну, мадам Сорокіншо, якщо ви не п’єте, так я вип’ю. Ваше здоров’ячко!

– Аби гезунт! – відповідала Берта Абрамівна Сорока-Мозирська.

– Христос воскрес!

– А гіт йомтов.

За тиждень після єврейської Пасхи бабуся пов’язувала білу хустку і йшла освячувати паски до Іллінської церкви.

– Наприклад, ти маєш страховий поліс Держстраху. Так матимеш ще один. Кому ж це стане на заваді? Вони там якось між собою домовляться.

А тепер – найстрашніше.

Я народився недоношеним, на сьомому місяці, був дуже хворим хлопчиком. 2300. Зараз цього вже майже не помітно. Хвороби слідували одна за одною, без всякої перерви, іноді навіть кілька разом, не домовляючись між собою.

І ось тітка Муся, сестра матері, по секрету від мого батька – члена КПРС, понесла мене хрестити.

З тих пір усі болячки як рукою зняло. Діє дотепер. Навіть коронавірус мене не бере.

Мій хрестильний хрестик, разом з пасмом тоненьких перших рудих волосят, перебував у поштовому конверті з портретом Сталіна, у порцеляновій салатниці, разом з ктубою (свідоцтвом про одруження) бабусі та облігаціями воєнного займу. Потім все це кудись поділося.

Бач, бабуся мала рацію. Вони там між собою дійсно домовилися.

А може, мала рацію Маня з нашого подвір’я?

“Я вам так скажу, пані мадам Сорокіншо. Бог у нас з вами один, тіки шо хвамілії різні”.

Нашого подвір’я на розі Волоської та Нижнього Валу вже 20 років як нема. А на його місці – будинок, у якому “Приватбанк”. Дівчині, що відкривала мені конта, я хотів було розповісти, що тут було раніш. Але її це чомусь не зацікавило…

Я пропоную Верховній раді прийняти закон:  « В усіх держустановах, школах, дитсадках,ВНЗ  повинні висіти пейзажі Криму з  написом «Крим. Тимчасово окупована українська земля».

 

МІЙ ЗАПОВІТ

Київ. Поділ. У подвір’ї на розі Волоської та Нижнього валу на лавці сидить бронзовий Мар’ян Бєленький у смокінгу та циліндрі і пише щось на лаптопі.

А на циліндрі збоку видряпано нецензурне слово.

Однаково ж надряпають.

***

У київському театрі Франка йде вистава за п’єсою славнозвісного ізраїльського драматурга Ханоха Левіна у моєму перекладі:

https://www.hanochlevin.com/en/productions/228

Це перша постановка Левіна українською.

 

***

В Україні до влади прийшов КВВ. У Росії – КДБ.

Я вірю, що веселі та винахідливі переможуть дебілів байдужих.

 

***

Заходжу я до свого кардіолога.

– Щось я не розумію, – каже він, дивлячись у кардіограму, – таке враження, ніби серце у вас десь в іншому місці.

– Це так, – кажу, – я 30 років у Ізраїлі, але серце моє залишилося в Україні.

Ізраїль

 

“Українська літературна газета”, ч. 5 (297), 12.03.2021

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!