“Українська літературна газета”, ч. 9 (389), вересень 2026
Деякі юнаки носяться з дівчатами так, ніби ті складаються виключно з небесного ефіру та цитат Івана Франка. Насправді вони носяться не з дівчатами, а з громіздкими й абсолютно нефункціональними образами у власній голові. Генерал Залужний у таких випадках радив не тягнути кота за філософію – і в цій пораді було більше гуманізму, ніж у всіх наших платонічних муках разом узятих.
Я сам у цьому ділі був не останнім героєм. Поки в голові вибудовувалася складна драматургія зближення, дівчата встигали заскучати, деякі – навіть вийти заміж і народити дітей від товаришів більш приземлених і рішучих. Тих, хто не знав слова «дихотомія», проте знав, де в жінки талія. В результаті моє особисте життя часом нагадувало бібліотеку під час інвентаризації: багато запилених корінців, а читати нічого.
Але Дімка умудрився піднести цей ідіотизм до ступеня подвигу.
На Новий рік ми зібралися в тісній квартирі на Русанівці, де запах хвої безуспішно боровся з ароматом чоловічих шкарпеток і дешевого портвейну. У самому розпалі колективного божевілля, коли Доцент затягнув щось несусвітнє, а салат олів’є на столі повільно почав набувати рис національної катастрофи, Дімка раптом вирішив перерізати собі вени. Зробив він це у ванній, акуратно, намагаючись не забризкати чужий кахель та таз із замоченим білизною.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Нас було ціле збіговисько. Приїхала швидка. Лікар, смертельно втомлений від святкового травматизму, оглянув зап’ястя героя з виразом обличчя людини, якій у їдальні замість супу вкотре подали порожню тарілку.
– Житиме, – буркнув він, замотуючи Дімку з легкою гидливістю. – Тільки пити йому більше не давайте. Хоча ні, краще – дайте, може, засне.
Госпіталізувати героя не стали, пожаліли – свято ж все-таки – і швидка під розрізнені постріли салютів вкотила у сірий туман.
Наступного ранку, коли похмілля остаточно витіснило останки новорічного дива, ми сиділи на кухні. Світ навколо складався з головного болю та клаптиків серпантину.
– Слухай, – спитав я, струшуючи сигаретний попіл у банку з-під кільки, – у чому річ? Навіщо був цей цирк у ванній? Ти хотів вразити всесвіт?
Дімка підняв на мене очі – порожні та нерухомі, як ґудзики на старому пальті.
– Ти не розумієш, – тихо сказав він. – Це була любов. Справжня, розумієш? Я її… я її обожнював.
– Півроку? – уточнив я.
– Півроку. Щодня. Квіти. Виставки. Вірші у метро…
– І що, – я відчув, якщо Дімка зараз не зупиниться, я або заржу, як кінь, або почну матюкати все жіноче плем’я із Франком докупи– за всі півроку ви навіть не… ну, тобто – жодного разу?..
Друг сумно піджав губи: – Як я міг? Вона ж… Вона така…
– Ну і?..
Дімка судорожно зітхнув.
– Вчора вона мені сказала, що я – «чудовий друг», і пішла зустрічати Новий рік із якимсь типом, який торгує запчастинами.
– Зрозуміло. І ти вирішив, що найкраща відповідь запчастинам – це бритвенне лезо? – я важко зітхнув. – Послухай мене, дурня. Будь-яка здорова жінка рано чи пізно виставить за двері людину, яка замість того, щоб зайнятися справою, будує у неї на очах храм із повітря.
Дімка сидів із забинтованими руками і сумно мовчав. Він виглядав так, ніби щойно постраждав за віру, хоча постраждав він виключно через небажання визнати, що жінки теж складаються з плоті та крові. Чортова художня література. До того ж, сигарети скінчилися.
За вікном сходило сіре світло першого дня нового року. На підлозі валялася мандаринова шкірка, схожа на скручене навиворіт серце. Було тихо, холодно, і дуже хотілося, щоб цей рік уже скоріше закінчився, хоча він тільки-но почався.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.