Ділян Бенев (Болгарія). Aфоризми і фрагменти

Немає значення, хто при владі. Підстилки універсальні.

Це морально – не зраджувати свого цинізму.

Безболісна екзекуція – філантропія ката.

Талант у ньому доганяє інтригана.

Із джерела невігластва не нап’ються.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Компенсують відсутність одиниць надлишком нулів.

Якщо тебе захоплять і зсередини – інші житимуть у тобі.

Настільки скотився, що впав аж під дно.

Існує як зниклий.

Тебе цідять, щоб оцінити, наскільки ти цінний – доки не вицідять.

Народ знає, що перебуває в кепському стані, та народ не знає, що це – найкращий для нього стан.

Деякі лікарні – чиїсь Голготи.

Платять нашими грішми за свої гріхи.

Бізнес зі смертю не має конкуренції.

Із в’язниці ти можеш і втекти, але із в’язниці життя – ніколи!

 

***

Роман Оруела «1984» мав небачений успіх. Нібито це була не сатира, а любовна чи кримінальна історія. Адже сатира як вид мистецтва ігнорується не лише критикою, але й владною елітою. Одначе щоб подібна сатира отримала таке визнання – це щось виняткове. Хоча і сам автор є суцільним винятком – із глузливістю наважився не лише розвінчати обличчя тоталітаризму (від якого донині немає спасу), а й підняти на новий п’єдестал сатирика як громадянина, наділеного сміливістю людини – самої серед мільярдів собі подібних!

 

***

Випадок із Хармсом завжди мене приголомшував! Померти таким молодим і створити такий великий дивовижний доробок – це щось фантастичне! Але найбільш вражаючим є те, що його унікальний абсурдизм – плід його природної обдарованості, не меншою мірою є і плодом лихого передвістя, адже він народився й жив в найточніший час найабсурднішої системи, створеною колись людиною – на її ж огиду.

 

***

Великий неповторний дух завжди мав мінуси в чомусь іншому. Невипадково Іммануїл Кант і Льюїс Керрол до кінця життя залишалися цнотливцями. Але питання в тому, що є й такі, які не мали подібного духу і водночас не переживали нормально сексуальних пристрастей – і саме тому нахабно спиняли найбільші досягнення людських можливостей – лишень заради того, щоб затушувати своє аутсайдерство й усвідомити це.

 

***

Насправді покликаних працювати на ниві афоризму й фрагмента дивовижно мало. А якщо якийсь жанр опанований до такої малої міри, то, здається, що має вагу, більшу лише від себе самого.

 

***

Геніальність тому і є геніальністю, що дивує і не має пояснення. Але найабсурднішим є те, що такі, як ми, теж не мають пояснення, хоч і є далекими від геніальності.

 

***

Мистецтво і наука – це найбільший прояв людського генія. Народжені для цих речей – освячені згори. А якщо Бог тебе поблагословив у такий спосіб, одного дня неминуче почнеш рости з ним, відповідно до безсмертя власних творів. І це найбільша спокуса в історії людського духу, заради якої варто понести і безмірне страждання.

 

***

На людину, що загрузла в болоті суспільних бід, діє якась самозахисна сила від нього – сяк-так маневрує вгору, врівноважена з тягарем тих непорозумінь, які пережила і відштовхнула від себе, щоб таки відчути себе людиною.

 

***

Жорстокості, які нас б’ють, недаремно нас люблять. І це – дивіденд. Бо ж якщо нас випадково розлюблять, то чи скажемо ми: «Хіба є більша цінність від нас, якщо ми постійно під прицілом?»

 

***

Фізика як наука про матерію та її закони відкрила людям шлях до роботи над цією матерією в ім’я власного блага, але насправді відкрила їм і шлях до самоусунення в ім’я влади згідно з законами користолюбства – доки не залишиться лише один і пам’ятник собі не поставить.

 

***

Великий вчений Ісаак Ньютон, котрий відкрив закон всесвітнього тяжіння, мабуть, найбільше шкодував, що люди – не як фізичні тіла, бо не лише притягуються одне до одного, а й відштовхують одне одного, наче однакові заряди, які й могилу одне одному копають.

 

***

Наше життя – наче рівняння з багатьма невідомими. Щось на кшталт функції долі – бути всесвітньоневідомими, за невеликими винятками.

 

***

Попри те, що Венера є значно гарячішою від землі, та ж сама земля – незастигла лава тероризму – по-суті є Венерою для нас – вічних потерпілих.

 

З болгарської переклала Анна Багряна

 

 

“Українська літературна газета”, ч. 7 (273), 8.04.2020

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.