Земля хай буде легша за перо

175

На смерть Юрія Завгороднього

Останнє літо добіжить кінця,

потужний голос в співі справжнім змовкне,

коли трава, як жар, – горить і жовкне –

Господь-отець до себе зве Митця.

 

Угорне в чорну борозну земля

твоїх пісень пружне зерно горішнє,

що, наче кров, із горла рвались віршем –

життя і смерті – здолана борня.

 

Земля хай буде легша за перо –

тобі, Митцю, душа в якого – щира,

почуй, як журно квилить чайка сіра,

як хвилі збурює старий Дніпро!

 

31.08.2012

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!