“Українська літературна газета”, ч. 5 (349), травень 2023
Народ Грузії на своєму гіркому досвіді знає, що таке російське вторгнення та окупація: вони спричинили численні нещастя серед в маленькій кавказькій країні. Тому в віршах грузинських поетів, присвячених війні в Україні, звучать і нотки співчуття, і слова підтримки, і відголоски їхньої власної недавньої трагедії, дуже схожої на нашу.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Джемал Шонія
З УКРАЇНИ
В Україні війна – мов закляття,
Кулі жадно жадають офіри,
В нас же час жалюгідний заклякнув
І дрижить у дротах зледенілих.
В Україні й сніги кровоточать,
Кров, як сніг той, невинна і чиста,
Ми в глибокій скорботі й не конче
Тут боротися маємо хисту.
Світло волі з натугою ллється
І засяє й над нами довіку,
В Україні грузин став до герцю
З тим, хто вдерся й до нього в домівку.
10.04.2022
З грузинської переклав
Микола Мартинюк
ГРУЗИНСЬКА ГАГРА В УКРАЇНСЬКІЙ БУЧІ
Буча… дім, двори, завали,
Скрізь чигає смерть запекла,
Все це Гагру нагадало
І перед очима пекло.
Не сховала сина мати,
Не взяла з біди під крила,
Стало небо вицвітати,
Землю рясно кров омила.
Буча… ці кати безумні
У жорстокості до краю,
Ніби знову тут Сухумі
Й нас так само убивають…
Смерть посіяв нелюд хижий,
Ненаситний і жорстокий,
В бійню все перетворивши,
Не залився кров’ю поки.
Кулями не вбити віри,
Встане ранок неминуче,
Щойно згине вражий ірод,
Зблиснуть сяйвом Гагра й Буча.
10.04.2022
З грузинської переклав
Микола Мартинюк
ХАТУНА ЦУРЦУМІЯ
Емоція солдата, коли під час евакуації,
маленька дівчинка шепнула йому на вухо: «Я люблю тебе, український солдате!»
Я люблю тебе…
Молитва тисячі душ підноситься до неба.
Я люблю тебе…
Тихий шепіт і доторк руки
Маленької, ніжної, теплої
Руки, яка потребує допомоги…
В мені вони, перетворення
Й од сотворіння світу
Нескінченна жага
Порятунку твого життя
Дівчинко моя, в очах твоїх
Читаю: ти жертва
І в шумі несправедливої війни
Твій голос лунає, як із дзвіниці
Я люблю тебе,
Я люблю тебе…
То ти жадаєш мене на допомогу!
16.03.2022
З грузинської переклав
Микола Мартинюк
Сандро Устіашвілі
Дитина, що загинула під руїнами
Два тижні тому усміхалося сонце над вами
І з неба лилися легенькі потоки тепла.
Два тижні тому вона гралась безжурно ляльками,
На ангела схожа – два світлі, два білі крила.
Два тижні тому вона серце батькам зігрівала
В домівці, наповненій миром, любов’ю, теплом.
Та сонячний промінь зненацька надвоє зламало
Сирени виття – і струснуло розривами бомб.
Призвідці війни, де ви душі врятуєте ниці?
Земля стала іншою, все поміняла війна.
Дитина вмирала, і сохла сльоза на зіницях –
Вагою могла б переважити всесвіт вона…
10.03.2022
З грузинської переклав
Віктор Мельник
Нуціко Деканозішвілі
ПІСНЯ УКРАЇНСЬКОГО СОЛДАТА
Моя синьоока дівчина із жовтим волоссям
Стискає в долонях любов і скорботу війни.
Коли йде відважно зі мною, то, як повелося,
Дивлюсь в її очі – і битись готовий за них.
Моя довгонога дівчина крокує сягнисто,
Родимка на шиї і шерхлість обвітрених вуст,
Уже другий місяць дівчині не треба намиста,
Уже другий місяць їй беззаперечно корюсь.
Коли мої пальці хапає вночі і щокою
Ляга на плече, обриваючи шепіт слізьми,
Коли жовтокосе дитя й синьооке з собою
Лелека несе – кулаки затискаємо ми.
Він вибухів бомб не боїться, летить понад ними,
Несе нам спокійно і впевнено з далечини
Дитя жовтокосе, з небесної барви очима
Великими – в них видно світ і скорботу війни.
Бо очі моєї красуні – синь неба бездонна,
Волосся – то сонця і соняшника жовтизна.
Уже другий місяць дівчина моя мов мадонна,
Що матір’ю стане – вона другий місяць не зна.
10.04.2022
З грузинської переклав Віктор Мельник
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.