За містом вже зима, вже паморозь не тане,
відЛовлює сліди… ВідНовлюймо ж сліди:
торішні і ще ті, які колишнє-давнє
забрало назавжди, сховало назавжди.
За містом вже зима, повітря серебріє,
і міниться, і грає-виграє
не спомином лишень, а й іскрою надії,
яка чомусь ще є, на-все-про-все ще є.
За містом вже зима, відлуння лунам служить:
то м’ячиком скік-скік, то сонячним зайчам.
А пересварка лун – найбільша їхня дружба,
веселих лун-приблуд, поважних лун-прочан.
За містом вже зима, відтінки перебродять,
той – в розум увійшов, той – вийшов із ума.
За містом вже зима. Як в Крутах, як у Бродах.
За місто вихід є чуттями усіма.
м. Вінниця
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал