З ЦИКЛУ «МОНОЛОГИ»

81

щось неправильно ми зрозуміли

Златочко –

маємо тебе за шкідника садів і
лісів

і в парках тебе винищуємо…

вузькотіла

ти і дуб могутній подужаєш…

але ж

ніхто і ніщо у цім світі не
зайвий…

рухлива

чом зупинилась

синя соснова Златочко –

мене почула?

й зблиснула металом холодним

байдужа і досконала

 

***

ми всі луна і реальність водночас

і Ти Пресвітлий

в прозорості скритий

і не важить що з небесної плоті…

бачиш –

я ріку вогненну перепливаю

і нема вороття

пливу день за днем роки за роками

Хорс опікується іншими – знає 

у воді я риба

у повітрі – птаха  

шлях здолаю сама  

до землі Світла недоторканого 

на Луки Сварожі… 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!