З циклу «Монологи»

129

ЗАХМАРЕНІ ДУМКИ

Звіре химерний

щоразу ти дивишся на мене

з даху будинку

на цім пагорбі

звідки видно Київ

його метаморфози

і мені все здається

що ти вже міркуєш заховатися

у свої потаємні лабіринти

та зволікаєш

очікуєш на мене

щоби утаємничити у свої

захмарені думки

і саме мене

бо  кого ж іще…

бо хто ще ходить

з піднятою до неба головою

вишукує у височині тебе

закинутого з середньовіччя

залишеного на поталу Часу

Звіре одинокий

Звіре химерний…

 

***

Сущий

Всеблагий

Твій Сад

що на краю Чумацького шляху

уже зістарився

його гілля

покручене могутнє почорніле

немов з гравюри Андо Хіросіге*

прекрасним є…

любуюся

проте прошу дай зрозуміти суть

народження зростання і старіння

суть Задуму Твого

Всевідаючий

Всюдисущий

*

 Андо Хіросіге,
японський художник (1797-1858). Гравюра „Сливовий сад в Камейдо”

 

ЕТНА

О не підходь нестямна я

то у мені пробуджується Етна

правічний пульс в артеріях життя

знов змінює мене

знов лава

я

 

***

Ви 

що жили

 

сильні духом

зорі мого Неба

слабі духом

порох моєї Землі

 

між Вами

тягнуся угору

і часу нема на спочинок

 

***

Милостивий

бачиш як ми ускладнили до Тебе дорогу

храми стали музеями

і не прихожане а відвідувачі

зупиняються перед іконами…

може розмовляють з Тобою…

та мені Всемогутній

у чистому полі

на вулицях міст великих

легше звертатись до Тебе

легше  почути Тебе

і Вітри Твої поряд

з ними я набуваю світла і сили

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!