Як поміж двома жорнами

Лео Бутнару – відомий молдавсько-румунський поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Народився в 1949 році в повіті Орхей, Молдова. Дипломований в журналістиці і  філології. Дебютував книгою віршів «Крило на світлі» в 1976 р. Видав у видавництвах  Молдови та Румунії близько 80 книг різних жанрів. Його книги  вийшли в перекладах російською, французькою, болгарською та татарською мовами в Москві, Парижі, Софії, Казані. Окремі твори друкувалися в перекладах в українській періодичній пресі.
Перекладач, упорядник і видавець   творів  класиків   російської поезії Велимира Хлєбнікова, Олексія Кручених, Володимира Маяковського, Марини Цвєтаєвої, Осипа Мандельштама, Анни Ахматової, сучасних поетів, а також низки поетичних антологій. Торік у видавництві  «Тipo Moldova» (м. Яси, Румунія) побачила світ  антологія «Український авангард», перекладачем, упорядником і автором  передмови якої є  Лео Бутнару.
Лео Бутнару – лауреат літературних премій спілок письменників Молдови та Румунії, консиліуму Спілки Письменників Румунії, Міністерства Культури Молдови, Національної премії Республіки Молдова. Член консиліуму Спілки письменників Румунії, голова Кишинівського Філії Спілки Письменників Румунії.  Має ряд вищих державних нагород Молдови і Румунії.
Живе в Кишиневі.
Друкуємо сторінки поетичної книги Лео Бутнару «Контрасти як необхідність» в перекладі Михайла Каменюка.
 
 
Лео БУТНАРУ (Молдова)
 
Серцевина І
Скільки разів я вдавався до спроб зачинати поему
звідкись із краю
всяк час, мимоволі, зачинав саме із
середини безконечності, у якої, як кажуть,
центр повсюди, країв не шукай.
Я вдавався до спроб поміняти теоретичну чи ліричну
філософію
на практичну теорію, замінити
те що мусів був знати тим що мусів зробити але
результат був той самий: в усьому й повсюди
меж не було. Не було
навіть краю пустелі, де
піщана буря ставить кульбабки перед
розстрільним взводом. Таким чином
на підставі неписаного закону що завжди
вірш зачинається посеред безконечності
(чи епіцентру… краю а часом й межі)
автор не поставить свій підпис
ні на початку ні в кінці поеми, а
підписується тут таки, посеред своїх слів
– лео бутнару –
щоб продовжити вірно зрозумілий текст
благородний склеп ще живої людини
облицьованої словами, людини в їх коконі
цілковито невпевненої коли
річ заходить про захист від невідь-якої загрози
і взагалі безпомічної як і сама поезія в якій
все суще намагається сховати свій страх перед світом.
 
Серцевина ІІ
жоден вірш не придатен до прологу
жоден вірш не придатен до епілогу – Поезія це
 
серцевина
 
між крильми двома
неіснування
08.04.2013
Роль і спадковість
1.
Аж ніяк не вдасться грати роль солов’я –
роль солов’я співається.
 
2.
Таке відчуття, що
лише у солов’я
геніальність
спадкова.
21.05.2013
Те ж…
*Lasciate ogni speranza voi che entrate
Dante
Ви,
ті, кому, можливо,
подарується щастя воскреснути
і повернутися в цей земний світ,
наш світ,
який колись ви покинули,
ви,
перш ніж вийти звідтіля,
як і тоді,
коли увійшли туди, – покиньте
дарма сподівання,
сюди увійшовши.
________
 
* Покиньте дарма сподівання, сюди ввійшовши. Данте
09.04.2013
 
Якась невідповідність
Господи наш, як же примиритися з реальністю,
що Ти зробив жінок такими вродливими,
а потім утвердив (ли) заповідь
«Не бажай жони ближнього свого»?
 
Але, мабуть, не без підтексту,
цю заповідь Ти поставив останньою,
десятою…
08.09.2013
Презентація книги
Не виключено що
в день Страшного Суду
буде презентація солідного тому спогадів
одного убивці:
Смерті
 
…і скільком мертвим перекладачам
знову знайдеться робота…
09.11.2012
Любов
Мені здається,
що навіть вода не може так досконало
облягать моє тіло,
як тіло твоє…
15.12.2012
Людина та її тінь
Людина настільки стомлена,
знесилена,
що тінь її докладає неймовірних,
безнадійних зусиль,
щоб рухати її тіло трішки вперед.
 
Але стомлюється безнадійно й тінь,
покидаючи людину
на краю ями,
безодні…
03.11.2013
Статистика
Емігранти, емігранти, емігранти…
 
Минулого року,
в пошуках робочого місця,
з країни роз’їхались по світах
двісті тисяч чоловік…
 
«Краще я став би продавцем чемоданів» –
сумно каже
продавець дитячих колясок…
10.02.2013
Майже візуальний вірш
першою в алфавіті
прокидається буква
О-
ко
01.10.2012
Ніжний звук
(японський мотив)
В темряві кімнати
ледь чути шелест крилець метелика…наче
з ноги гейші панчішка сповза
13.10.2012
Єдність часу і місця
Зазвичай
для театру одного актора
пишуться п’єси, в яких
унеможливлено самогубство на початку
чи в середині спектаклю
 
але
в театрі абсурду бути могли б і винятки
04.11.2012
Кінець
На місці згаслого багаття
зола пульсує ледь-ледь,
наче темнувата легеня.
05.11.2012
Казус
Ненаписаний вірш
не може бути
презумпцією невинності.
 
Іноді – навпаки.
19.06.2013
Питання-відповідь
Цвинтар навча землю відповідати
на найпростіше запитання.
 
– Хто там? – питає хтось
біля цвинтарних воріт.
 
А у відповідь:
 
– Це я,
земля.
27.06.2013
Світлофор
Найдивніший світлофор,
який судилося тобі було уздріти,
відколи ти на світі білому: всі
три його ока
сигналять одним і тим же кольором – червоним.
 
Ти питаєш себе, в чому ж річ,
і – що сказати у відповідь?
 
Це бути б міг світлофор,
встановлений
обіч райських воріт.
30.06.2013
Переваги довголіття
Як і полковникові Маркеса
і Мафусаїлу,
упродовж ста літ самотності
ніхто не писав листів…
 
Зате
в інші десь вісімсот літ життя
він отримував листи майже регулярно, – те,
що доказує безумовні переваги
довголіття.
07.07.2013
 
Пам’ять, сніг
Столичний парк. Алеї,
населені пам’ятниками –
великі пер-
сони у вічному сні.
 
Після передвесняного слабкого снігопаду
всі статуї, бюсти – в
білих пов’язках, – неначе
так виглядає
забинтована пам’ять народу…
 
(Напевне,
пам’ять завжди хвора…)
08.09.2013
Ідеальний світ
Це світ, в якому неможливо грішити.
 
Може,
в такому світі щось не до ладу,
не так, як повинно було б бути… –
в ньому відсутня людина.
08.09.2013
Сліди
Аби ви могли уявити собі, як виглядає
страждаюче серце… – воно все
заштриховане
лініями, схожими на подряпини,
наче б хтось
все чиркав,
все чиркав об нього сірниками…
14.09.2013
На вершинах
На вершинах Парнасу,
як і на вершинах відчаю, – боги,
музи,
крига,
 
і така концентрація поезії в крові,
що набагато перевищує рівень
сумісності з життям…
16.09.2013
Співавтор
1.
Лише нещодавно,
через багато років,
ти зрозумів, який підтекст мав
сюжет проблеми з двома точками,
А і Б,
із яких, було сказано,
одночасно
рушили навстріч один одному
різні (люди,
машини, літаки, звірі
і так далі);
а реально справжній підтекст задачі
був таким:
з точки А розпочав рух саме ти,
з другої точки,
Б
(кажучи одверто,
без підтекстів),
тобі назустріч рушила
твоя власна смерть… – саме так,
із точки Б
в точку А,
 
для вирішення задачі запитується:
через скільки часу
і де
ви зустрілися?
 
2.
Вік.
Абзаци років.
 
І неможливість,
щоби ти
не був би співавтором власної смерті.
25-26.09.2013
Колиска
Покинута хата,
пробитий дах,
розбиті вікна,
крізь які в’юниться завірюха,
в порожній кімнаті гойдаючи
колиску, повну снігу…
28.09.2013
Одночасність
Ніхто не може прокинутися раніше за Бога
мить Його відходу до сну є саме
миттю Його прокидання
30.09.2013
Поміж
Покоління до нас,
покоління після нас.
 
Ми?..
 
Як поміж двома жорнами,
як поміж двома пуховими подушками?
24.10.2013
З alter ego в різні літаки
Ми подорожуємо в різних машинах,
беремо квитки на різні поїзди,
котрі мають один і той самий пункт
призначення,
але мчать до нього у різний час.
Я
і
мій alter ego
літаємо в літаках з різницею в часі вильоту,
прильоту,
щоб долетіти до одного й того ж місця,
де ми удвох потім воз’єднаємося.
 
Звичайно,
ми робимо це з великої обережності:
якщо один із нас помре,
то хоча б другий зостанеться живим.
25.10.2013
 
Переклад Михайла Каменюка