«Я жив, щоб зупинити мить…»

359

Анатолієві Григоренку 5 червня мало б виповнитися 75. Його
життя було сумбурним і ніби невлаштованим. Хоча майже завжди мав журналістську
працю, видав  фантастичний роман
«Запізнілий цвіт валінурії» (у співавторстві з О. Кузьменком), повість «Острів
геніїв», літературні записи відомого лікаря О. Довженка «Возвращаю вас в жизнь»
і «Моё исцеляющее слово»,  збірку віршів
«Тінь Перуна». Друга збірка поезій («Во храм душі») побачила світ, коли поет
щойно відійшов за обрій…

Зовні здавалося, що він тлів; але внутрішньо –  горів. Горів найчастіше саме поезією.
Вона  являлася йому то у вигляді різних
ліричних медитацій, присвят, а найчастіше – глибоко філософських сонетів. У них
він виповів себе до дна і відгукнувся на найпекучіші проблеми українського та
світового сьогодення.

Мені довелося мешкати з ним 
в одній з кімнат університетського гуртожитку протягом усіх п’яти літ.
Бувало по-різному. Нас навіть разом ледве не відрахували з університету за
єретичну антирадянщину та якісь там інші дрібниці. Він найчастіше гнітився тим,
що його батько згинув на фронтах минулої війни молодшим за нього – студента. А
мати залишилася вдовою в двадцять літ. Його й поховано поруч із її могилою на
«малій» Батьківщині – в селі Плоскому Полтавської області. Місцева школа ту
могилу старанно доглядає, а  в одній із
класних кімнат облаштовано його літературний куточок. В іншій кімнаті –
експозиція життя і творчості старшого плосківчанина – Олександра Ковіньки.
Пам’ять про письменників-земляків для жителів Плоского духовно дуже значуща.

Пропоную кілька сонетів Анатолія Григоренка з його збірки
«Во храм душі».

Михайло НАЄНКО

 

СОНЕТ СПАДКОВОСТІ

Мама і тато… Що, випадок?..

Чи примхи грішної любові?

Але ж тобі краплинка крові

Ними дарована у спадок.

 

Німі громи в сліпій озлобі

Кудись поділися під ранок,

А ти вже жив, ніби підранок,

В святій матусиній утробі.

 

В гріховних снах мами і тата

Тебе в гріхах було зачато.

Громи ті згинули кудись.

 

А народивсь ти вже при Бозі.

Отож, йдучи, в своїй дорозі

Святому Господу молись.

 

СОНЕТ СВЯТІЙ ТРІЙЦІ

Боги, Боги… Отець і Син, і Дух…

Та – жебраки з простертими руками.

У кожного із нас в душі дрімає Каїн

Собі на радість, брату на біду.

 

Такий – закон. Така – космічна карма.

Вкраїнонько! Отець і Син, і Дух

Дивуються: куди ідуть-бредуть

Сини твої, запряжені у ярма?

 

Біжу із раю Божого. Крізь ніч

Втікаю сам од себе. Мчуся пріч

Крізь легіт глупоти, брехні, облуди…

 

Зрікаюся Богів. Лечу у порожнечу.

Втікаю від людей. Яка ганебна втеча!

Але ж мої Боги – красиві, добрі люди.

 

СОНЕТ УКРАЇНІ

Моє ти диво пресвятеє.

Вкраїнонько! Життя моє!

Усе, що маєш – не твоє!

Хоча й причин нема на теє.

 

Яке ж бридке життя твоє,

Кривава рано Прометея,

Сарматсько-скіфська Галілеє,

Крім долі, все у тебе є.

 

Земля і хліб. До хліба – сало.

Козацька шароварна слава.

В своїй душі – своя тюрма.

 

Є президент. Народ. Держава.

Шаблюки вигострене жало.

Лиш… Талану в тебе нема.

 

СОНЕТ МИТІ

Стоять дві тисячі століть.

На них – хрестом! – стоїть Голгофа.

Мов одурманена пройдоха.

І тінь чиясь на ній дрижить.

 

Стара двотисячна епоха

Розхристано кудись летить…

Я жив, щоб зупинити мить

І розпізнать її хоч трохи.

 

Не зупинив. Не бачив миті.

Натомість так несамовито

У небі збурились громи.

 

Я доживаю дні останні

І клякну знаком запитання:

«О Господе! А хто ж єсмь ми?»

 

СОНЕТ ГОРИЦВІТУ

                    І стежечка, де ти ходила,

                      Колючим терном поросла.

                                       Т.
ШЕВЧЕНКО

Прощаючись, прошу тебе – прости!

Знімій сльозою у німій покорі.

Любові нашої алмазні меркнуть зорі

У небі перламутровім. Нести

 

Не сила цей тягар, це невигойне горе.

До берега чийого побрести?

Хистких надій розведені мости

Палають на вітрах: синиця палить море.

 

Минулося… Було, як не було.

Блудливим димом в небо загуло.

Тож звідки ця печаль? Цей біль нестерпний звідки?

 

Шал почуттів? Страждань пекельний шал?

…На стежці тій, якою ти прийшла,

Засіявсь горицвіт – пожежна квітка.

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!