«Я відчую присутність твою…»

244

Історія однієї миті перегорнула сторінку мого життя. Мить
мужнього зізнання собі в слабкості: «Як тривога, то до Бога». Це було
відкриття! Доленосний поетичний рядок, від якого я відштовхнулася і дивом потрапила
у вирій власних поезій. Раптом я зрозуміла, що Бог дає мені все, що потрібно.
Він позбавляє мене лише мертвих речей. Я більше не можу потерпати від страху і
хвилювань. Я дякую Богові за все. Колись, опинившись у вирві неспокою, я
втратила багато часу, але дістала урок: подолавши страх, знайдеш вихід. Тоді я
обрала свободу, новий початок: прийняла рішення змінитися, не чекаючи змін від
інших. Вперше у житті відчула, як Божий Дар наповнює мене, штовхає вперед і
відкриває двері в невідоме. Невідомим, таємним був для мене могутній Київ, та
вже лунала, не в розумі, в серці, пресвітла українська мова…

Моя справа – бачити, чути, розповідати. Тому я пишу картини
і вірші.

У збірці «Моє поетичне ім’я» між сльозою і посмішкою живуть
мальовничі образи, запахи, звуки, мрії. Вірші, які мають пророчу думку,
магнетично-потужну силу слова, обов’язково здолають сумнозвісні греблі
байдужості, пасивності, зневір’я і повернуть світ обличчям до життя. Адже
людське життя – це спалах! Треба встигнути бути щасливими. Волію, щоб збільшилось
число людей, які знайдуть у цих рядках втіху і підтримку. Головне – не втрачати
часу, робити все можливе тут і зараз. Мова не про славу і гроші, а про сенс
життя, адже прийде час підбити підсумки. У «Казці про втрачений час»  автор за¬уважує: «Людина, яка вбиває час, не
помічає, як старіє».  

Письменник отримує справжнє визнання, коли його книжки
перечитують, тому я продовжую вчитися. Літературна подорож дедалі цікавіша!
Слово українське самим своїм існуванням пронизує лиху годину розчарувань, туги,
відчаю. Зцілює і навчає молитися про мудрість.

За Україну, за її мову варто боротися, адже в найважчі часи
бездуховності і безкарності вона – благословенна, магічна, безсмертна – вже
рятувала і рятує нас від самознищення. 

Життя швидкоплинне, а в останній сорочці немає кишені.
Пам’ятаючи про це, поспішаймо робити добрі справи, радіти, духовно зростати.

 

***

 У ліжники сховалися
дахи

шорсткого світу. Сніг відкинув тіні. 

На срібні вуси грудня, як птахи,

злетілися схвильовані хвилини.

До півночі не чути покаянь…

В очах і вікнах темно у негоду.   

П’ють крижані медузи сніжну воду          

і тануть від палких моїх бажань…

 

Долаю час низьких температур!

Між світлом і пітьмою люфт спасіння

байдужих, захмелілих від тортур

живих людей, крихкого покоління.

 

***

 Яблуневі гірлянди,
дозрілі,

до коренів хиляться…

Вечорами, із вовни плету

чоловіче кашне…

Чорні очі натхнення – пророцтв невичерпна чорнильниця,

завбачають, що ти між рядків

упізнаєш мене.

Заварю тобі чорного чаю

зі свіжою м’ятою,

у казковому світі, якого немає без нас,

і од ніжності рима розквітне

і стане крилатою.

На осінню палітру віршів

ляже крапельний джаз

(оповитий коханням,

він зв’язує нас таємницею…).

Я відчую присутність твою

в галасливій юрбі, 

адже доля моя, високосна,

рясніє брусницею.

Пригощаючи всіх,

найсмачнішу простягне тобі.

 

 КАЗКА ПЕРШОГО СНІГУ

 

 Зима-зима… Лапатий,
перший сніг.

Ступаю по забіленій бруківці…

Земля ледь доторкається до ніг

і крила не влізають в рукавиці!

Казковий час звичайного життя…

Назустріч йдуть такі щасливі люди!

Пульсує кольорове відчуття

добра, що снігом сиплеться усюди.

І вечір в старовинних ліхтарях

святково грає блюз на саксофоні…

Скажи мені, Зима, що я за птах?!

Лечу в твої засніжені долоні.

 

 ***

 

У півтонах небесних ліхтарів

хмарини, мовби очі акварельні,

роняють сльози на родючі землі

країни, де живуть любов і спів.

Де, наче тин від чужоземних пройд,  

горять свічки в червоному куточку,

де хрестиками вишиту сорочку

вдягнув, як оберіг, її народ.

Де слід посухи, історичний слід,

сльозами омиває Божа ласка.

Над Україною – незримий щит,

повз неї пройде чергова поразка!

І восени збиратимуть ренклод

довготерпіння, прощення і віра…

 

В зіниці переможеного звіра

непереможно дивиться Господь.

 

м. Київ        

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!