Володимир Тимчук. Цикл «Кенатаф»

Запах війни

з полігону — відгонить солярою

добре, бо:

ходив би морем, чули б мазуту

літав би у крайній — гас

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

якби в кавалерах — коняка́ми

відкосив би — душком

між гармашів — солідолом

у саперах — тротилом

з інженерами — ґрунтами

зв’язкуючи — радіочастотами

у розвідці — лісом і трясовинням

у когорті тилівців — тушонкою, гуталіном, крисами

у касті штабістів — заправками, доповідями, кавою

чуже набуте —

запах війни

 

26.Х.2016.

 

Розпач. Злість. Чин

«всі певні, це життя — ніщо, аби віддати, хоч юні кажуть: «Ні!»

А.Е. Гаусман

 

два роки вже немає перших ратоборців,

а ми ще досі у багнюці місимо закваску,

чи швидше кілька перлів, що згоріли на світанку,

стрибнувши знову в полуденну лежобокість

 

гібридність ось у серці засіла до останку…

сволота з гардеробу дістала нову маску.

вже краще юні цвіту ніщо-життя віддати,

ніж марнувати золоті секунди, дні та роки

 

1.VІ.2016.

 

 

Потрібні

коли те-пе-к’юшки дві на летовищі короля Данила

верховголов потрібен

десятки мільйонів

тисячі ноу-гау

сотні запобіжних прощань

 

коли капрали два на плацу

найголовнішої і найобороннішої

тризірковий поруч

перекладача

чи то кельнер

чи сек’юріті

теж потрібен:

раптом нау-гау несанкціоноване побачать

запобігти

прозвітувати

дійти до банкомату

 

16.VIIІ.2017. Київ, НУОУ.

 

 

Зберегти, незважаючи на прогреси

на четвертакові відновленої

ще палиться чудо

апелюючи до етичного єсть такая проффесія

звідки ці терміни чудернацькії взялися

про їх носіїв через віджатий говорити у цей час нє вєлєно

 

на «гробах» ще від «непобєдімої»

на дронах вже відзволонтереної

хто кого передумає

чекають удома

 

не заморозити за кріогену

не розплавити за розкладу

не розірвати понад трьома ка-пе-а

не розтерти у цій масі на куб-се-ме

все для поліпарафенілентерефталаміду

по-народному, зрідненому —

кевларовій броні,

що живого й здорового вертає

 

31.V.2016.

 

ка-пе-а — одиниця тиску [кПа];

куб-се-ме — одиниця об’єму [смз].

 

 

н а р а д і

Альоні Луньковій

 

такого бардака скільки світ стоїть не бачив

бичками вимощені на шістдесят нуль-нуль

а крихтами доріжка вистелена усій комісії й щурам

нема кому й перехідного вимпелу вручити

і відповіді нема на найпростіше на яке немає відповідей на чому

навіщо гнати техніку й пальне все витрачати

коли на заняттях неначе в школі красних командирів

укотре надихаюсь о, sic!, битва за москву

тому температура з то́го одні аналізи

і нах… нам такі наради

 

19.V.2016. В/м Гвардійське Яворівщини.

 

 

Новітня доба

якась х…ня а не боротьба за незалежність

перепрошую: сам штрафую за московські мати

але й тут рука якщо не щось інше з широких штанин звідтіля вигляда:

вже тридцять місяців обороною рулить тимчасово звільнений від обітниці беззбройності

відсотками боєздатність оцінює та негайною мобілізацією якщо ситуація загостриться

штаб ато невиправдана надія для всіх хто плекав звільнення та очищення заявляє про непричетність до невдалого знищення ватажка чи то терористів чи вже за іншою надією теж людей

купи експертів розносять убогі думки щодо спеціального статусу де-ен-бе-се і професіоналів із військової юстиції чи ве-ес-пе

протоколи найкваліфікованіших селекційних комісій армії у спрофанованих процесах відбору десятиліттями ставлення у стійло тих хто зазіхає на більше ніж позволено

ні це не х…ня

це частина трапезної стерв’ятників на ще недовідірваній шкірі обновлюваної україни

 

6.VIIІ.2016.

 

 

Обмін

«У нас забрали «мотолиги», але, аби дати хоч щось, залишили трофейний «камаз». Та на фіґа він нам там? Його обміняли на 2 ер-пе-ґе».

Невідомий воїн 28 омбр

 

Обмін. І що тут додати?..

В едемі — довіру за плід.

За мертве — чуже згідна мати.

Поклін — за уникнення бід.

 

Є курси валют, номінали,

Ціна на любов і за смерть,

На тих, хто живий із підвалів,

На відступ від милосердь.

 

Є обмін у рукостисканні.

Є обмін: шеврон на шеврон.

Є обмін на виїзд останній,

І є за останній патрон.

 

26.ІІІ.2017.

 

 

Награнітне

На чорному наче граніт піщанику,

видівшому і перших, і других, і третіх окупантів,

видівшому і перших, і перших, і знову перших пристосуванців

вистрижалено:

ВІН ПОМЕР, БО ЛЮБИВ ЖИТТЯ

 

І ми любимо!…

…І вмремо ми!

Але хай будемо і тут, і там

серед перших,

хто люблячи вмирав і вмираючи жив.

 

 

Під раабським хрестом

«Тут ми лежимо, що в лютім бою упали
для красшої долї будучих поколінь…» 

 

«…Spoczywające polskich synów kości
że przez ofiary, trud i życia bóles

zli ku zwycięstwu, szli ku Wolności».

 

«Hier vereint ruhen іm letzten Schlaf …

Hier sei euch dankbares Gedenken, ewiger Frieden dort beschieden!»

 

«…NEMES SZÍVÜK ELPIHENI…

…HOZZÄJUK NEMA HÓDOLAT».

 

Під раабським хрестом

Переможці незнані лежать

Не оплакали ненька й кохана

В спільну яму поклали три лави

Кості білі забутих мовчать

Під раабським хрестом

 

На війні мить живе

На війні ти вимолюєш час

Ворог твій — лише нині він твій

Та покличу уперше й востаннє у бій

Покладуть за наказ

 

У свободі нових поколінь

Прийде час — прочитають сини:

Аби знову не було війни

Благородні серця юнаків

Не дожили до кращих часів

У свободі нових поколінь

 

2.ІХ.2016.

 

(Написи на сторонах пропам’ятної колони у формі т.зв. «раабських хрестів» на некрополі в с. Глинськ Жовківського району, де спочивають 77 німецьких, 57 російських, 29 австро-угорських солдат, серед яких були українці, поляки і один угорець. Один із боїв у наступі австро-угорських військ на Львів, який перед тим окупували Російська імператорська армія, відбувся поблизу села Глинськ 21 червня 1915 року).

 

Польський напис:

«…Спочивають кості польських синів,
що через пожертву, терпіння і болі життя
йшли до перемоги, йшли до Свободи»

Німецький напис

«Тут всі разом відпочивають в останньому сні…
Тут будуть ваші вдячні спогади та дарований вічний мир!»
Угорський напис:
«…І відпочивають вже їх благородні серця…
…І Батьківщини їм німа пошана»

 

 

Дежавю

на війну забирали, і вічною — туга

ув очах найдорожчої лади,

…не на ніжних руках, а на друга

руках у безглуздім бою він упаде.

 

вислизає рука — прямониттю пече

– син до кого піде на пораду?

коні ждуть, та ще погляд, ще погляд і ще…

– ти рушай… а я в камені сяду.

 

5.VІІІ.2016. Одеса, Одеський художній музей. – 9.VІІІ.2016. Білгород-Дністровський.

 

 

За все подяку

Мільйони лиць всіх знаю

Мільйони лиць були що будуть є

Нема питання вибору лише одне

Бажання вдячність принести і принести

Чи змерзлі руки у весняні рівнодення

Чи комашня на тлі багряного край-обрію

Принаджує з-під стріх живе та

Невловимі сотворіння споглядань авіаконструкторів

Чи з інтересом дошкільняти вдивлятися

В лице вже згаслої людини

Чи на розкидані фугасом скривавлені кінцівки і фрагменти однострою

 

За все подяку (варто) принести

 

26.ІІІ.2017.

 

 

Вітчизняна

напруги не будь-готового — зненацького подивування

бюджети не там-вкрадених — там-саботованих програм

списки не перевіреного — знемертводушеного мобресурсу

незмір не хатоскрайніх — самовідданих зусиль

плини не замріяних — лиш-хай-оминних ночей

плани не донаїздних — доназдоганюваних годин

кубометри не перепаханого — виритого чорнозему

гектари не спиляного — поваленого ціляка

тонни не зафудаментованого — залитого бетону

мільйони не дослідженого — надлункованого дерну

ешелони не набрухтного — всезасіюваного металу

раунди не регламентованих — слабинку-намацуваних дуелей

ітерації не вишкільних — з-землі-стертих пальцеривків

океани не прощеної — необлікованої підлості

тисячі не вилікуваних — наче-реабілітованих калік

тисячі не умиротворених — згорьованих матерів

тисячі не виплеканих — осиротілих дітваків

тисячі не ощасливлених — овдовілих дружин

більйони не пустопорожніх — душервійних слів

обшири не збайдужілих — цинічноявних недовір

всемиті не давнозатаєних — болем-пройнятих відчудженостей

безліч не почутих — а таки почутих молитов

вічності не добудованого — вистражданого майбуття

це НЕ супокій — це Вітчизняна війна

 

7.IV.2016.

 

 

Patrea vs. vincŭlum

Ревіде Зіятдіновій

 

Батьківщину втратити можна,

Не почувши й дзвону тривожного,

Навіть, змірявши вартість кожному,

Навіть, скрикнувши пафосно: «Боже!»,

Навіть, руба сказавши: «Не гоже

Бути порохом придорожнім —

Головне, аби небо погоже

Стало завтра…. А може

Вчора було воно порожнє…

Нині ж — зовсім не осоружне;

Головне, що кайдани дружні.

В брата щоб і кайдани тоже

Брязкотіли й довольні рожі

Були в поросі щоб придорожнім».

 

А вернуть Батьківщину зможеш?

 

23.V.2016.

 

Ревіде Зіятдінова — перекладачка й журналістка.

 

 

Марш

евфемизації пора нам не пора служить

а то війна в ато гримить і справа теж гримить

і буде звага у серцях вагатися не час

накажуть йти вперед і брать і виконать наказ

і диктуватимуть для всіх диктати як диктант

і в серцеземллі запанує змайданений майдан

тверді в серцях тверді в руках утвердять на твердині

добу нову суспільний лад вкраїнської Вкраїни

 

28.IIІ.2017.

 

Володимир Тимчук, Львів, 1979 р.н. (смт. Ясіня Закарпатської обл.).

Поезії, прозові твори та переклади друкували: «Всесвіт», «Джміль», «Дзвін», «Мистецькі грані», «Перевал», альманахи часопису «Склянка часу*Zeitglas».

Книги: «Весняні коловороти» (2009), «Словодієм» (2014), «Гуцульське повстаннє» (2014), «Донецький аеропорт» (2014), «Бахчисарай. 2021» (2015, у співавторстві, білінгва), «Лісові хлопці» (2016, антологія), «Вогнити! Вижити! Перемогти!» (2016).

Лауреат премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики в творах літератури та мистецтва (2016). Співпереможець конкурсу прози про УПА від видавництва «Discursus» (2014).

Продюсер кількох мистецьких акцій і видавничих проектів (краєзнавча збірка «Ясіня у гомоні століть», 2012; каталог «Від Струка до ЮНЕСКО: Церква Вознесіння Христового в Ясінях», 2013; мистецько-культурна акція «Гуцульська республіка – перлина у соборній короні України», 2014; мистецько-патріотична акція «Стежками героїв», 2015; П. Черник. «Несвоєчасна лірика епохи», 2015; А.Молдавчук «Роздуми з краю преподобного Олексія Карпатського у молитовних проханнях», 2016; відеопоезія «Р. Кіплінг «Якщо» (переклад – М. Стріхи) у виконанні курсантів НАСВ», 2016).

Офіцер Збройних Сил України. Підполковник. Кандидат технічних наук. Старший науковий співробітник. Викладає у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.