…
Річка, наче рана,
Кладка – давній шов.
Все життя, кохана,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Над потоком йшов…
Хоч єднались хитко
Вперті береги,
Цей потік так швидко
Став нам дорогим.
А буває терпко
Поміж днів, розмов…
Воду, мов люстерко,
Протираєм знов.
СПОГАД
Вітрисько деревам заламував руки,
Самотня пір’їна шукала крила,
Вокзальний годинник, що звик до розлуки,
Здавалось, хвилини утер з-під чола.
Наструнені рейки, драбинчасті шпали,
Позшивані нерви на стиках прощань.
А слів, як погоди, тоді бракувало…
-Кохана, по той бік розлуки поглянь.
ОКРАЄЦЬ ВІРША
Волочать хмари крила за собою,
У жовтня ледь допросишся тепла.
Окрайцем вірша поділюсь з тобою,
Кохана жінко, де б ти не була.
Не черствіють в розлуці крихти слова…
Ось-ось злетить оперений папір.
Не сивій римі, а моїй любові
У цей раз, як уперше, ти повір.
КРИШТАЛЕВА ГІЛКА
Паперовий доторк,
Від обручки слід…
Ти стоїш, як спротив
Через холод літ.
Знаю, не злукавим
Словом з-під руки;
На морозі кава
Спогадом п’янким.
А таки прогіркло
Захололе: «МИ»,
Кришталева гілко
В дзеркалі зими.
…
Шатро туману у сувій
Скрутила знов зимова днина,
А потім вітер беручкий
Відніс і кинув у долину.
Дрімає там жива лоза,
Сніги все більше соковиті…
Давай повернемо назад,
Щоб до пори не розбудити.
…
Твоє волосся снить русявим літом,
Хвиляста тречія без берегів.
У хвилі заримую ніжні квіти
Віночком з наймиліших теплих слів.
…Навшпиньки ранок стяг фіранку ночі –
Потічок неслухняний виграва.
Так чорнобриво усміхнулись очі,
Що розгубив я всі святі слова.
…
Ще до весни, немов до поцілунку,
Який вуаль розлуки прикрива.
Бруньки у застережних обладунках
В тепло не вірять вітру на словах.
Та вже стежину топчемо думками
До грядки й білопіння у саду…
Відімкнемо лелечими ключани
Незриму браму: наші весни йдуть.
…
Я наллю шампанського,
Кохана,
В келих
Звечорілого тюльпана.
Затанцюють
На твоїм обличчі
Зорі-свічі
Дивом таємничим.
…Нам судилось
Трунок розділити,
Переходим тихо
В спрагле літо.
…
Я тепло розкажу тобі про дощ,
Який гніздився з ночі у калюжах,
Про шал каштанів із травневих площ,
Що не знаходив поглядів байдужих.
Лиш у рядки не виструню думок,
Хоч всі слова виважуй на карати.
У мить під цвітом сторожко замовк…
Ну, як про поцілунок розказати ?
БІЛЯ ГОНЧАРНОГО КРУГА
Здається, спрага
Тільки пальцям зрима.
Гливка наснага,
Борозніють рими.
І так доречно
Майстрові ти віриш.
…Із печі глечик –
Випаленим віршем.