Вогні Месопотамії

Дві річки в серці: Тигр, Дніпро,

 А витікає лиш Єдина

 Там зорі сіються
зерном,

 А проростає Україна

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

 11.01.1969

 

 ВОГНІ МЕСОПОТАМІЇ

 Давно зруїнена
столиця,

 Колись задужої
Асирії.

 Сини її, мов дикі
птиці,

 Пішли у гори Сирії.

 

 Не чути міст. Лиш бій
між тура,

 Не чути Тигру звабних
вод.

 Загибло все.
Залишилась культура,

 А значить і народ.

 15.12.1968 р.

 

 ***

 Все ніч і ніч, зірки
солоні,

 Чи зникне ніч. Хоч
коли-небудь?

 Я сонце взяв в жаркі
долоні

 І зажбурнув його на
небо.

 

 ***

 Лише посміхнеться
людина –

 Розтануть і біль, і
жура,

 Світанок – веселий
хлопчина

 На сонячний бубон
загра.

 Лише посміхнеться
людина.

 

 Холодні народяться
тіні

 І відчай в душі
заячить,

 Коли ж посміхнешся
людині,

 Вона ж тобі строго
мовчить –

 Холодні народяться
тіні.

 м.Черкаси , 1973 р.

 

 ***

 Я вирви біль.Жбурну в
обличчя кату,

 І з ним розпечені
слова.

 І він не стане голову
рубати,

 Бо виросте нова.

 21.01.1968

 

 ВІРМЕНКА

 Посміхнулась вірменка

 Так чисто,

 Мов проміння сипнула
мені.

 Подивилась вірменка
огнисто,

 Мов скупала мене у
вині.

 

 Посміхнулась вірменка

 Іскристо

 І загоїлись рани в
мені,

 І пожовкле, посмучене
листя

 Засіяло, як зорі
ясні.

 

 Зникла посмішка з
вуст

 У вірменки

 Наче сонце від
хуги-хуги,

 Стало в серці моєму

 Так щемно

 Ніби хто туди всипав
сніги.

 

Надруковано 23.12.1978
р. (із ранніх віршів)

 

 ***

 Уста горять і
туляться до світу.

 Лампада чахне у
кутку.

 Земне життя
зривається з орбіти

 На першому ж витку.

 

 Мигтять навколо
силуети,

 Димить розчахнутий
літак

 І об якусь чужу
планету

 Ударивсь боляче юнак.

 

 ***

 УРИВОК З ВІРША:

 НА ПІДВІКОННІ ВИСОХЛІ КВІТИ

 Мабуть і все.
Зупиняється лет,

 Молодість більше в
мені не буя,

 Раптом дивлюсь – на
стіні мій портрет.

 -Що це?– гукаю. –
Домівка моя.

 

 ***

 І знову бій! Тремтіли
сиві гори…

 Я смерть свою не в
силах відвести

 Та залишились зорі,
ясні зорі,

 Що їх до того в ночі
засвітив.

 07.02.1969

 

 Підготувала Лариса ВАРДА-ПРОСЯТКІВСЬКА