Віра Балацька. Спинись і слухай…

1214

***

 

Огидна звичка осені — білити

хрустким сніжком розпусту хризантем,

а потім лити, сірі сльози лити

похмурим, мокрим, неласкавим днем.

 

Вмирають квіти. Горобцям байдуже,

бо знову бійка в сохлому саду.

Кістяк з гілок, де вчора квітли ружі.

А вітер сіє, сіє череду…

 

08.08.2020.

 

***

 

Оманливо-похмурий листопад.

Відвернешся — а небо сонцем зблисне

і кущ калини в ягіднім намисті

наповнив ендорфіном дім і сад.

 

Похила хатка витопила піч.

Черінь сміється: мерзнеш, сива ніч?

Важке взуття. По шляху — зимна тиша.

Спинись і слухай: листя сонцем дише…

 

9-10.08.2020

 

***

 

Понад полем зораним

пахне сумом зболеним.

Там душа розхристана

сонцю білобрисому

вкотре сповідається.

 

Щирість не карається!

За гріхи мерзенні

поклонись доземно,

підбери в лісах сміття —

і очистишся, дитя!

 

07.08.2020

 

***

 

Помирають старі бабусі, разом з ними відходять їх речі:

припорошений килим, хустки і кремплінові сукні.

Купувалось задорого — правнукам все не доречне.

Щось у кращому разі поріжуть на тряпки — служити на кухні.

Так же — палять, годують смітник чи на макулатуру

пруть книжки і газети, конспекти і навіть дипломи.

Адже роки зродили вже інші смаки і культуру,

назви вулиць не ті, і не та у юнацтва свідомість.

 

Не паліть і не викидайте моїх засмальцьованих книг!

Дайте бібліотеці, а краще — читайте, як буде час.

Може, там, у майбутньому, ви зазирнете в минулі сни

і (що б не казали ТВ, інтернет) — зрозумієте нас.

Збережіть собі дрібочку дива — “позашкільної” поезії!

Часом в куцих рядках нестаріюча мудрість захована.

Як не світлим ранком, то в опівнічній депресії

вона вийме й почистить душу (хай та сто разів таврована).

А проза? В ній — ми, що (як досі) і мріємо, й дихаєм.

На чужих помилках хто навчиться — той менше спіткнеться.

 

Не підпирайте стільців на дачі моїми книгами,

в них ще стільки сердець (наївних і чесних) б’ється!

 

13.08.2020

 

***

 

Хрестоносці 20 сторіччя скинули бога і здійняли на дрючок комунізм.

Вони так само дотримуються посту, аскези,

ходять на службу. Але Єрусалим до Москви перенесли,

та ще гасла змінили на “мир, труд, май” і гучний атеїзм.

 

Хрестоносцям 20 сторіччя вже не треба рубатися з маврами,

в них достатньо релігійних і “ворогів народу”.

Та ще можна скарати капіталістів, і взагалі — усіх незгодних,

а когорта поетів-пролетарів старанно огорне все лаврами.

 

Але час невпинний, календарі обірвались, і ось нові гасла лежать:

фемінізм, захист тварин, екологія, веганство…

Клене одне одного до хрипу вельмишановне панство.

Хрестоносці 21 сторіччя стоять і вагаються: яке ж понести? Яке взять?

 

П.С. Якщо що, то я не проти веганства, захисту тварин або екології, прав жінок. Як і комунізму (у вигляді ідеї, а не того, що у нас тут робилося з відбиранням землі у селян і таборами). Але якщо задля домінування твоєї ідеології ти намагаєшся затравити, а то і фізично знищити незгодних, ти стаєш хрестоносцем, яке гасло не ніс би.

 

13.08.2020

 

***

 

Прокинулась в темряві, довго лежала,

впихаючи серце назад до грудей.

Вві сні я сережки в платочок в’язала,

щоб вимінять хліб для голодних дітей.

Вагон, товарняк (опівнічно чорний),

і нас таких троє — Одарка, Галина.

Пилюкою в хаті притрушені жорна.

В колгоспі — зерно, а родина гине!

На захід! За безцінь, і швидше вертати.

Доїдем, хай навіть розверзнеться небо.

Так страшно, якщо не зустрінуть у хаті,

якщо похоронять дітей без тебе!

…Могилок немає. В порозі уклякла —

уже в півсела не стоять хрести.

На цвинтарних горбиках — жодного знаку.

Нарвала квіток — а куди ж нести?

 

…Я скинулась в темряві, руки дрижали.

Шумів холодильник важким черевцем.

А пам’ять прабабці крізь мене кричала:

чого ж ми всі плачем? У раї живем,

бо є ж і до хліба, і навіть десерти!

Яка в нас біда? Що штани замалі?!

А пращури заздрісно дивляться з смерті.

Ох, їм би в наш час! Та не встати з землі…

 

13.08.2020

 

Гостомель, Київська область.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!