Пам’яті народної артистки Узбекистану
Галії Ізмайлової
Нема вже ні тебе, ані Жізель –
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Я був закоханий в обох вас до нестями! –
А в пам’яті моїй танцюєш ти ще й досі…
1985
***
Ми ще в суботу на Десні ходили босі?
Сьогодні ж – холод, вітер, дощ…
Вже в повен зріст крокує містом осінь.
1985
***
Цей трепетний твій серед ночі шепіт
З нечувано ласкавих слів,
Мені здалось, почула вся планета…
2019
***
Кленове листя засипало нас,
А я радів, бо ще не відав у той час,
Що ні тебе, ні того листя більше не побачу…
1967
***
Віками людство мріє долетіть до зір,
Де інший світ, де інший час цивілізацій,
Але Господь туди не відчиняє двері…
2019
***
Цей гай березовий шумів тут споконвік.
Берези нелюди геть зрізали. Все – змовкло,
Лиш звідти схлип, бува, болючий доліта…
2005
***
Чимало написав тобі листів,
Та не наважився тобі їх відіслати…
Вони – ячать в моєму схові таємниць…
1968
***
Той, переможений тобою у двобої,
Ніколи не забуде сіль поразки –
Він все життя чекатиме реваншу…
2000
***
Вела мене у відчай самота…
В той чорний час не догукавсь я ні до кого.
Ти мене врятувала – синьооке сяйво!
2019
***
Хоча б у сні з’явися, ластівко із травня,
І повтори те неповторне слово.
Щоб я – від щастя! – знов зронив сльозу…
1968
***
Іде дівча усміхнене зимою,
А вслід йому п’ять юнаків бредуть юрбою,
Бо за дівчатком тане сніг – мов за весною…
1968
***
Одне до одного ми потяглись в юрбі,
Та до обіймів щось нас не пускало…
Ми лише поглядами обпеклись. Обоє…
1968
***
…а Северин на допиті прорік полякам:
– Ви бійтесь не мене, а зрадників проклятих,
Які вам Наливайка віддали на страту…
***
В прочинене вікно до мене ластівка влетіла.
Покружеляла навкруг люстри та й у небо.
…Невже чиясь душа провідала мене?!
2019
***
У багатьох країнах побував,
Але ніде ганьби подібної не чув я –
Щоб люди мови рідної цурались?!
2019
***
Давно колись, в п’ятнадцять літ, весною
Щось дивне в полі коїлось зі мною:
П’янів я – ідучи своєю борозною!
1968
***
Не забуваю те, що сказане тобою
Його вже не зітреш, не переореш…
Воно для мене – як той біль невиліковний..
2020
***
І грудень, і січень без снігу, заметів.
Поля без снігів – невесела прикмета…
Питаю себе – що ж чекає планету?
2020
***
З губ колег моїх часом зліта:
– Як живеш ти в свої літа?
Я – мовчу. Більше він не пита…
2019
***
За туманом нічого не видно…
(з української народної пісні)
За туманом з Дорошенком-отаманом
Вирушали запорожці з Січі рано –
Утопити в Чорнім морі бусурманів…
2019
***
Таке приснилося мені – незручно і казати:
Я цілувавсь з дружиною мого сусіда…
Зустрів її на вулиці – почервоніла?..
2019
***
Біда Вкраїни дороста до хмар:
Традиції століть, гостинність, милосердя –
Все гідне нищить хиже лицедійство…
2019
***
Невпізнаний ходжу я нині Києвом,
Та голос мій, на щастя, по сей день лунає –
Струмочком світлим людям в душі хлюпотить…
2019
***
Пам’яті моєї дружини
Любові Женченко
диво я не встиг їй навздогін гукнуть:
– Не залишай мене в цім Всесвіті без світла!
Почула… Зупинилась… Назавжди…
2019
“Українська літературна газета”, ч. 5 (271), 13.03.2020
Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.