Віктор Женченко. «Давно колись, в п’ятнадцять літ, весною…»

208

 

 

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Долучайтесь до УЛГ у Telegram!

Пам’яті народної артистки Узбекистану

Галії Ізмайлової

Нема вже ні тебе, ані Жізель –

Я був закоханий в обох вас до нестями! –

А в пам’яті моїй танцюєш ти ще й досі…

1985

 

***

Ми ще в суботу на Десні ходили босі?

Сьогодні ж – холод, вітер, дощ…

Вже в повен зріст крокує містом осінь.

1985

 

***

Цей трепетний твій серед ночі шепіт

З нечувано ласкавих слів,

Мені здалось, почула вся планета…

2019

 

***

Кленове листя засипало нас,

А я радів, бо ще не відав у той час,

Що ні тебе, ні того листя більше не побачу…

1967

 

***

Віками людство мріє долетіть до зір,

Де інший світ, де інший час цивілізацій,

Але Господь туди не відчиняє двері…

2019

 

***

Цей гай березовий шумів тут споконвік.

Берези нелюди геть зрізали. Все – змовкло,

Лиш звідти схлип, бува, болючий доліта…

2005

 

***

Чимало написав тобі листів,

Та не наважився тобі їх відіслати…

Вони – ячать в моєму схові таємниць…

1968

 

***

Той, переможений тобою у двобої,

Ніколи не забуде сіль поразки –

Він все життя чекатиме реваншу…

2000

 

***

Вела мене у відчай самота…

В той чорний час не догукавсь я ні до кого.

Ти мене врятувала – синьооке сяйво!

2019

 

***

Хоча б у сні з’явися, ластівко із травня,

І повтори те неповторне слово.

Щоб я – від щастя! – знов зронив сльозу…

1968

 

***

Іде дівча усміхнене зимою,

А вслід йому п’ять юнаків бредуть юрбою,

Бо за дівчатком тане сніг – мов за весною…

1968

 

***

Одне до одного ми потяглись в юрбі,

Та до обіймів щось нас не пускало…

Ми лише поглядами обпеклись. Обоє…

1968

 

***

…а Северин на допиті прорік полякам:

– Ви бійтесь не мене, а зрадників проклятих,

Які вам Наливайка  віддали на страту…

 

***

В прочинене вікно до мене ластівка влетіла.

Покружеляла навкруг люстри та й у небо.

…Невже чиясь душа провідала мене?!

2019

 

***

У багатьох країнах побував,

Але ніде ганьби подібної не чув я –

Щоб люди мови рідної цурались?!

2019

 

***

Давно колись, в п’ятнадцять літ, весною

Щось дивне в полі коїлось зі мною:

П’янів я – ідучи своєю борозною!

1968

 

 

***

Не забуваю те, що сказане тобою

Його вже не зітреш, не переореш…

Воно для мене – як той біль невиліковний..

2020

 

 

***

І грудень, і січень без снігу, заметів.

Поля без снігів – невесела прикмета…

Питаю себе – що ж чекає планету?

2020

 

***

З губ колег моїх часом зліта:

– Як живеш ти в свої літа?

Я – мовчу. Більше він не пита…

2019

 

 

***

За туманом нічого не видно…

(з української народної пісні)

 

За туманом з Дорошенком-отаманом

Вирушали запорожці з Січі рано –

Утопити в Чорнім морі бусурманів…

2019

 

***

Таке приснилося мені – незручно і казати:

Я цілувавсь з дружиною мого сусіда…

Зустрів її на вулиці – почервоніла?..

2019

 

***

Біда Вкраїни дороста до хмар:

Традиції століть, гостинність, милосердя –

Все гідне нищить хиже лицедійство…

2019

 

***

Невпізнаний ходжу я нині Києвом,

Та голос мій, на щастя, по сей день лунає –

Струмочком світлим людям в душі хлюпотить…

2019

 

***

Пам’яті моєї дружини

Любові Женченко

 

диво я не встиг їй навздогін гукнуть:

– Не залишай мене в цім Всесвіті без світла!

Почула… Зупинилась… Назавжди…

2019

 

“Українська літературна газета”, ч. 5 (271), 13.03.2020

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.

 

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!