Віктор Женченко. Було б надійне другове плече…

160

 

Запахло степом, материнкою, дощем…

Я – наче знову з юністю зустрівся,

Яка мене ще й досі зве в бузкові ночі…

1967

 

***

Знервовану моїми роздумами ніч

Липневий ранок виштовхав з палати.

На цей раз лікарем моїм – став промінь сонця.

2019, Лікарня ім. Строжеска М.Д.

 

***

Сама людина видумала пекло й рай,

Щоб якось стримувати сущих від спокуси…

Кінцева ж у землян зупинка – невідомість…

2020

 

***

Боровку М.М.

Навколо Слова українського мого

Вирує знов непримирима битва.

За нього я – готовий  у вогні згоріть…

1968

 

***

Розхвилена річка, розгойданий ліс,

Низькі хмурі хмари торкають за плечі.

Тривожно – до щему! – і в мене на серці…

1967

 

***

Прийшла від тебе найкоротша телеграма:

“Що не дало нам бути в парі? Ми ж мали все?”

Ми – мали все… Лиш не було любові…

1967

 

***

Чекав я таїнства від тайського масажу.

Відчув його лише тоді, як масажистка –

Мов бджілка! – вжалила мене грудьми своїми.

1990

 

***

У кожної людини мрій – під обрій!

Та кожну з них вона душею вибирає…

Як хочеться в ту мить не помилитись?

1990

 

***

Людська підступність згубна, мов та ртуть.

Від неї люд страждав, страждає досі…

Та підлість ту – на пробу не беруть.

1990

 

***

Здавалося б, з моїх житейських веж

Я сенс буття осмислив до краплини,

Та лиш з роками зрозумів безмежжя світу…

2020

 

***

І того, і того вже нема…

Важко вірить… Душа – не сприйма…

Лиш пам’ять наша їх усіх трима…

2020

 

***

М.Р.

…бува вночі спадає з тебе покривало.

Твоє тужаве, молоде, смагляве тіло

Зове мене – як перший промінь сонця…

2020

 

***

Твій юний погляд, ніжність, сміх, слова –

Все це співа, але, водночас, і струмиться

Крізь вушко голки сумнівів моїх вечірніх…

2020

***

Було:

щосуботи уранці тобі

Любив дарувать я сім білих ромашок.

Тепер ті ромашки – як спогад – на скронях…

1990

***

…вже й дружина моя відлетіла в світи

І мій сад спорожнів – ні листка, ні пелюстки…

Все десь там – за печаллю моєї сльози…

2020

 

***

Чверть віку гибів кошовий наш Калнишевський*

На Соловках у темних пащах казематів –

Та дух його од Волі не одрікся!

*Калнишевський П. І. (1691-1803) – останній кошовий Січі Запорозької

1968

 

***

Люд в квартири загнала біда…

Та біда до сих пір не спада…

Все ж – надія в шибки загляда…

2020, квітень

 

***

В дворі будинку, де мої світи,

Ані розмов, ні потиску руки…

Ще чутно подих вірусу чужинця…

2020, квітень

 

***

Оглянься, пригадай, не забувай

Дорогу ту, що привела тебе в сьогодні.

Там кольори – немов на вишитій сорочці…

1968

 

***

Непередбачена зажерливість людини

Штовха землян у прірву катастроф,

А порятунку там чекати – марно…

2020

 

***

Бува – квітує! А бува – пече…

Час – вилікує… В прірву біль стече

Було б надійне другове плече…

2020

 

***

Живу я в стоквартирному будинку.

Лиш в двох квартирах українською говорять?!

…В таких проблемах винен сам народ.

2002

 

***

Миколі Стариченку

Що, чорноземів в нас нема? Чи рук робочих?

То що нам заважа по-європейськи жить?

…Любові мало.

2019

 

***

Петрові Засенку

Світлані Глух

Роки не стерли, Петре, ту тремтливу мить,

Коли – всю новорічну ніч! – з-під рук Світлани

Лилась Дунаєм “Appacionato”*…

2019

*“Апасіоната” – соната Людвіга Бетховена №23 (“Місячна”)

 

***

Порти, аедроми, поїзди,

Щодня концерти, грім аплодисментів…

Дивуюсь нині – як я витримав цей вал?!

2019

 

***

Нам Всесвіт жінку недарма подарував.

Вона цей світ трима в своїх обіймах.

Допоки жінка на Землі – і я безсмертний з нею.

2019

 

***

Пам’яті Василя Симоненка

Між нами ти зі своїм словом по сей день –

Не в’янеш, не мілієш, не вмовкаєш –

Як той потік, що з правдаи витікає…

2019

 

***

Дощ відшумів. Громи відгуркотіли.

Проміння сонця бризнули за мить.

Всміхнулася земля до неба, мов дитина…

2019

 

***

В своїм житті я побував не раз на грані,

Того наркозу стільки наковтавсь,

Що вистачить мені і до пришестя…

2019

***

Мій кожень день – і навіть мить! – згорає

У вогнищі безпам’ятних суєт…

…Хоч ти мене вихоплюй з того пекла!

2020

 

“Українська літературна газета”, ч. 17 (283), 28.08.2020

 

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» на 2020 рік в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!