“Українська літературна газета”, ч. 10 (353), жовтень 2023
1
Вночі шелеснув ангел мій крильми:
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Не чув чомусь лиш Бог виття сирени
(нечистий розбомбив Його антени,
А мо’, НЕ ВИЗНАЄ Він люд людьми?).
Вже ангел Смерті в пошуках сурми:
Вік атому зіпхне Життя зі сцени!..
Вночі шелеснув ангел мій крильми:
Не чув чомусь лиш Бог виття сирени!..
До світла й Бога довго йшли з пітьми,
Жахаючись вогненної геєни,
А поряд з нами – нелюди-гієни:
Щоб душу не стоптали чобітьми,
Вночі шелеснув ангел мій крильми!..
31 травня 2023 року.
2
І вкотре – ніч, фейсбук і вибух за вікном.
Невже й сьогодні в когось стріча з Богом?
А що чека поета за порогом,
якщо не встиг заснути вічним сном?
Стихає в грудях серця метроном:
розмова з Небом стала монологом.
І вкотре – ніч, фейсбук і вибух за вікном.
Невже й сьогодні в когось стріча з Богом?..
Хтось страх в душі залити зміг вином
і висіявсь в народ чортополохом.
А хтось радіє разом з скоморохом,
який Вітчизну обкидав багном…
А в мене – ніч, фейсбук і вибух за вікном!..
24 червня 2023 року.
3
На цій війні я поряд з читачем,
Щоб поміч Неба він відчув у Слові.
Тож, як просив я в Господа Любові,
Читач стояв у мене за плечем.
Напевно, він відчув у серці щем,
Що він – лиш свідок у такій розмові.
На цій війні я поряд з читачем,
Щоб поміч Неба він відчув у Слові.
Йому й мені нелегко між нікчем,
В яких кізяк в руках напоготові.
Та ми в боях гартовані й бідові:
Підперезавшись Словом, як мечем,
На цій війні я поряд з читачем!..
30 червня 2023 року.
4
Котру вже ніч у мене роль Харона –
Проводжу морітурі* в укриття**,
Де ворог відбере у них життя:
Погана з мене, Боже, охорона!
Стіл сторожа для бомби – мертва зона:
Мене Всевишній береже Суддя,
Котру-бо ніч у мене роль Харона –
Проводжу морітурі в укриття!..
Мобільний каркнув, як стара ворона,
Сирени захлинулося виття…
Я, дід-віщун й заплакане дитя,
Сиджу й роблю свистульку із патрона:
Свистати всіх наверх*** в човні Харона!..
18 липня в годину Богородиці.
*Морітурі – приречені на смерть (лат.).
**Укриття в шкільних підвалах у народі називають братськими могилами.
***Свистати всіх наверх – команда на кораблі під час авралу.
5
Де буря та, яка ламає крила?
Мене, як альбатроса, вабить шквал:
Хоча геть сивий, відчуваю шал,
Ще мить чи дві – і підійму вітрила!..
Життям я плив частенько без кормила,
І от в руках – від Господа штурвал!
Де буря та, яка ламає крила?
Мене, як альбатроса, вабить шквал!..
Та стримує якась незрима сила:
Можливо, я не знаю, де причал,
А може, й досі я судьби васал –
Колись давно підступно підкорила,
Як буря та, яка ламає крила!..
7 серпня 2023 року.
6
Такий невтішний у своїй журі
Сховався місяць-човник у хмарину.
Із рук Всевишнього беру картину:
Вечірній дощ – у сльозах ліхтарі.
Розчарувавшись, мабуть, у добрі,
Господь її почав в лиху годину:
Такий невтішний у своїй журі
Сховався місяць-човник у хмарину.
Сирена змовкла. Я – не член журі,
Як зможу, то віддам малюнок сину.
Але дарма в думках до Бога лину:
Попереду – солдатські матері,
Такі невтішні у своїй журі!..
8 серпня 2023 року.
7
Свій край любити здалеку не вмію,
Як і клясти з Європи ворогів!..
Хоч жити буду, може, кілька днів,
У далеч шлю про Перемогу мрію.
Не дам я душу на заклання Змію,
Хоч Бог вже збився у числі гріхів:
Свій край любити здалеку не вмію,
Як і клясти з Європи ворогів!..
Війну зустрів, як в лютому завію:
Мовляв, невдовзі танення снігів!
Молюсь сьогодні за чужих синів,
Щоб і вони простили гріх гордію:
Свій край любить, як воїни, не вмію!..
11 серпня2023року.
8
Як рицар, вперше вибитий з сідла,
Тамую гонор, посох взявши в руки.
Не проводжають в путь мене онуки,
Та вслід за мною – слава і хула!..
Я відірвавсь від компа* і стола,
Бо хто, крім степу, візьме на поруки?
Як рицар, вперше вибитий з сідла,
Тамую гонор, посох взявши в руки…
На прощу йду до рідного села,
Та замість нього – вибалки і луки.
Засохла груша додає розпуки:
Я врешті бачу, скільки в світі зла,
Як рицар, вперше вибитий з сідла!..
14 серпня 2023 року.
*Комп – комп’ютер.
9
Все в Божім помислі було б як слід,
Якби не влада й можновладці ниці:
В містах і селах, навіть у столиці,
За ними тягнеться кривавий слід!..
В ріці Нещасть народу вкажуть брід:
Він – у вогні, але дня них – дурниці!..
Все в Божім помислі було б як слід,
Якби не влада й можновладці ниці!..
На чесних владців й нині недорід –
Лиш крадії державної скарбниці
Хороми зводять…й Богові каплиці,
Аби не впав на грішних небозвід!..
Ні, в Божім помислі не все як слід…
15 серпня2023року.
10
Як Бог піддав свій світ вогню й мечу,
Дрібними стали враз людські проблеми:
Не знав й не знатиму життя богеми*,
Хоча не раз циганив** досхочу!..
Мав видати книжки, але мовчу,
Бо перемиють кісточки нікчеми:
Як Бог піддав свій світ вогню й мечу,
Дрібними стали враз людські проблеми!..
Даремно я вподібнивсь орачу:
Словесний переліг – лиш вибір теми!
Коли в думках – неписані поеми,
То, як в пустелі, до Небес кричу:
«Чом Бог піддав свій світ вогню й мечу?!,,»
17 серпня 2023 року.
*Богема (фр. bohème – циганщина) – матеріально незабезпечені люди з інтелігенції, переважно актори, музиканти, художники, що живуть легковажно, безладно.
**Циганити – щось клянчити.
11
І знов моя молитва непочута:
На Небі – Богом, на Землі – людьми!..
Несхожа на Давидові псалми,
Де Богу й людям зрозуміла смута…
Без зайвих слів звучала та спокута,
До то ж, не прикрашена слізьми.
Та знов моя молитва непочута:
На Небі – Богом, на Землі – людьми!..
Словами важко розірвати пута –
Про них подбали непрості уми!
А з Неба нам – лиш блискавки й громи,
Бо на Землі – у душах каламута!..
Так знов моя молитва непочута.
22 серпня 2023 року.
12
Віднині ми погані християни:
Москва – не мати нам, не батько – Рим!..
Вона – убивця, він – не був святим,
Давно забувши про Христові рани!..
«Від Бога влада, навіть злі тирани» –
Яка біда за реченням простим?
Віднині ми погані християни:
Москва – не мати нам, не батько – Рим!..
Як словом віщим лікувати рани,
Аби в сльозах не каятись затим?
Тому, схваливши путінський режим,
Намісник Бога* хай не жде пошани:
Віднині ми погані християни!..
1 вересня 2023 року
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.