“Українська літературна газета”, ч. 4 (384), квітень 2026
* * *
Колис, ади, єк лазив на смереку,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
То вабило постати над вершєк…
Я важивси до неї ші зделека,
Скакав, гий, пид копитами лошєк.
Жідав ни так си вбіздріти довкола,
Бо гори зарізьбилиси битком,
Ни так уздріти степу рівне поле,
Єк вчути волю кождим волоском.
Хотів си з птахом зміріти у небі.
Потвердив дід: «Лиш воля набутна!»
У тій природно спрєтаній потребі
Усі ми утолочені сповна.
…И най си тєкнут збицкані ординці,
Ким оводи керуют з-під фоста.
Ми – з-під смерек гуцули-українці,
Чужі нам їх ци лють, ци й «доброта».
22-24.12.2016
Ади – диви, бач
Бицкатиси – ґедзатися (про худобу); лютувати, виходити із себе (про людину)
Вбіздрітиси – оглянутися, озирнутися
Вершєк – вершок, верхівка дерева
Вчути – тут: відчути
Гий – ніби
Си тєкнути – спам’ятатися, отямитися
Спрєтаний – захований
Уздріти – побачити
Утолочений – тут: переконаний, впевнений
* * *
’Ди жию й не зважєю на чес:
Крию дах на вже зведеній хаті,
П’єлю д’горі упертий протес –
’Би чісати вітри пелехаті.
’Ди онукам купую книжки
На науку – гі від Николая –
Най в житю не ікіс ворожки,
А лиш рєд допровадит до раю.
Най шінуют коріні своє.
Най си зважі ґілеточку волі,
Поки в жилах течет житіє
І дрімают в музеях пістолі.
Сучу дратву в’єзати гадки –
’Би не пхалиси, тіпа, під руку.
Доста вже, шо… верховні «вовки»
Практикуют гуцулску науку
(Їм карочє довбати моє):
«…раздуплісь ти, а власть-то –
от бога!»
Й молоко біле-біле дає,
Навіть чорна-чоренна корова!..
Та кємую, шо чорне – то гріх.
Собі знаю, шо біле – то совість.
А тому увожєю усіх,
Хто тримаєси роду! Натомість
Я свистав(!!!), шо комус си не вдав
Шо канкрєтно нє нравітца гонор.
’Ди жию, яко Бог приказав!
А на правді все змінитси скоро…
22-24.12.2010
’Би – аби, щоб
Гадка – думка
Гілетка – одиниця виміру (приблизно 25 кг)
Д’горі – вгору
’Ди, ади – диви, бач
Гі – ніби, як; бач, дивись
Кємувати – пам’ятати
П’єлити – висаджувати
Рєд – порядок
Си – ся
* * *
Вириваєси з рук гет сегоднішний день…
Він шораз май уритний:
То мугиче собі про опришків пісень,
То плюгаво огидний.
Ші учере провадив набутні баї,
Пили доста і смашно.
Та корнєли досвітні душевні бої…
Де той дриґ – не пізнашно.
В зажурі про завтра пригаслий огень.
Фист шкода відчайдухів!
Виривают із рук гет сегоднішний день
Навіть вражі содухи.
13.08.2022
Бай – забава, бенкет, гостина
Гет – геть
Доста – достатньо, тут: досить багато
Корнєти – розбуджувати зі сну
Плюта – злива, сльота
Май – слово для позначення вищого ступеня
Пізнашно – впізнавано
Смашно – смачно
Содухи – останні подихи
Уритний – прикрий, вередливий;поганий, гидкий, надокучливий (про роботу)
* * *
Ти, сварливий, шо би ти хотів –
Жєсно так ногами стропотів:
’Би цей світ зашкіривси увес?
’Би медвідь залАстивси, єк пес?
Робиш міни (фист смакує борщ)…
А самий сподобив-с-си до прощь?
’Би… сей того враз перепросив,
Хоть… бурєн на цвинтари скосив?!
Устидав би-с-си, ни аж таки
Впертий гуцул, прикрі гуцулки…
Повбзирайси трохи на межи:
Біг уклав до лЮдскої души
Лагідність пастущого бика
Й хитромудрість злого хижака.
…На безмірну до людий любов
Просікає й віковічна кров.
А тимуй тримайси топірця,
А найдужче коло москальця!
З него спопиндала нас біда,
ним й заткає шпару ворожда.
Співи з вівканєм, мой, набутні
Загараздимо по войні уповні!
25-27.08.2022
Біг – Бог
Жєсно – страшно
Міни – гримаси
Мой – уживається в значенні «ти»
Набуток – гостина; храм
Повбзиратиси – пооглядатися
Сподобив-с-си – ти готовий, ти підготовлений
Спопиндала біда – спіткало нещастя
Тимуй – тому
Топірец – сокирка
Тот – той
Фист – дуже
Шкіритиси – сміятися, реготати
Шпара – розколина, тріщина
* * *
То відев так скоро не попустит…
У плотах чітує перелаз:
на худих – то йо, але й на тлустих
мусит утворєтиси. Й ни раз.
‘Би лиш колики стояли моцні.
‘Би ворини доста замашні.
Слава Богу – голови поросні
на гадки затєто бунтівні.
Ой то не потіха-тропотєнка,
то глевка тупцунка у дощи…
В ній стара-старезна Семеґєнка –
перша леді. На тотих… – свищи.
З неї писано сегодне образ!
(Просто фарби потекли в слоті).
З неї писано розвіря голос,
Писані й надії золоті.
Ой, бигме, то скоро ни попустит!
Це не бігати за вівцями у плай.
Стали в горлі сторц сорокоусти,
Чуєш, драбе? Мой, видповідай!
…Це й ни ріхтувати рахівницу:
Ґульки білі… з чорними – силєй…
На усю нелюдску чуженицу
Свисти куль під’южуют: Стрілєй!
4-6.10.2015
Бигме – дійсно, насправді, саме так
Відев – мабуть, очевидно
Ворина – жердина в огорожі
Гадка – думка
Драб – негідник
Йо – так
Мой – звертання до когось в значенні «ти»
Образ – ікона
Плай – гірська стежка, дорога в горах
Ріхтувати – ремонтувати, лагодити
Розвіря – зневір’я, розчарування
Силєти – нанизувати
Сорокоусти – молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів
***
Пустишси долу під ніч пішком
Із порожним під пахов мішком
Ймити аби хоть жмут надії…
А то хляпавка, ноги в грузи,
В коліях повно води. Вози
Понаїхали аж з-за гіря.
Мой, вариводі, темні, чужі.
Лов’ї за груди. В руках ножі.
Їм вандрованє таке – сміхом.
Шєсті, єк найдеш благонький блат,
А з очима завитими ’у плат
Ти і пожива, і потіха.
Плакала та надія, шо-с мав…
Вже й побратим (йой, такіж з роззяв)
Ратунку вимолює гірко.
Нараз у тебе шворінь в руці
И пістолєти на кремінці.
Крик. Черлена трава. І ціхо!
Видко надія ни ловитси в сак –
Мусиш врага посічи на мак…
24-25.03.2021
Ади, аді – диви, бач, о, ось
Вандрованє – мандри, подорожі
Гіря, з-за гіря – з-за гір
Грузь – болото, грязь
Долу – вдолину
И – і
Мой – звертання в значенні «ти»
Плат – хустка, шмат полотна, носовичок
Черлений – червоний
* * *
Кінеси, хіба… злапати рибу.
Шкодує чісу змести смітє…
Шкіритси з жида на всу колибу…
Ворогам грозит наделеки.
Вищим ласо зазирає в очі,
Хоть знає кождого – шо и єк…
Січи олігархів в мак – охочий,
Найдужче з зависти, позаєк…
Пантрит хто в чому ни дороб’єє…
З гонорних чіснот ліпит свої.
Чікає на правду. Ни говіє.
Себе шінує: то п’є, то ні.Найголосніщий кричєти гасла;
Єго дес й брали… суда-туда.
Мастак пидлити у ватру масла,
Сказати масно. …А шо, шкода?
Умах пристане з багатшим, дужчим.
Байдужий знати з віків своє.
Пазит украсти. Всім завидющий.
Бо йму держава… ни додає.
…Поки та – гріє любого сина!
…Поки гупає в ребра буття
Бурштинове серце України
З кулев в мілІмитрі вид житя.
8.02.2017
Говіти – постити
Колиба – житло лісорубів, пастухів
Пантрити, пазити –
пильнувати, стежити
Умах – дуже швидко, зараз, постійно
* * *
Розпинали те ім’я цвяхами
воно підвертало під себе
і чим більше розпинали
тим більше крові лилося
(Тарас Девдюк)
1.
І твій народ підсиділа вендета –
Чіяс прадавна карма, ци вина,
Шо так у нехарі з имнєм пробитим
На битву стали Бог і сатана.
Так хочеси, аби і тінь «скорботи»
Кривавих слів запалиси за ним!
За ним… імен, шо коликів у плоті –
Хоть би одно лишилоси цілим?
2.
Хто зделеку… Хто ближче…
Хто з-за плота…
Байдуже, небайдуже… – менче з тим –
Обмацує принадну позолоту
На твоїм вишитю. Там очка золотим.
А ти гребеш, гребеш покоси мокрі –
Ратуєш стебла; може й не згниют
Розвішіні в пасок на дужі бедра
Острив’єниц. Хапає лють
Лінивого ґазду – сусідна хата
Єго очима зирит навсебічь.
…Головонько хмільна ші й пелехата –
Шо в день погожий, що в слотаву ніч.
2005-2006
Имнє – ім’я
Нехарь – духовно брудна людина (брехун, зрадник), нечистоплотна, неохайна; бруд
Острив’єниця – тут: сучкувата жердина для складання на неї сіна
* * *
Накриє днину новина-кривуля
И бійно нагадає Василька…
(Икас біда ведетси в хату!). Куля
Хіба лиш нарозумит чужака.
Забав’юси у дзиґарь тий видойду:
Сплиє водов по Рибници мій жєль;
Знимидіє мара из-перед ич и войну
Запрєче на поталу люта в’єль.
Але и вечір новина-примара
Бере кліщями просто за живе…
Ни по одному, кождий з нас – то пара,
Шо парити ме парко все криве.
01.01.2022
Бійно – страшно, боязко; небезпечно
В’єль – в’ялість
Война – війна
Дзиґарь – сигарета
Запрєтати – заховати
Знимидіти – зникнути
Из-перед ич – з-перед очей
Тий – і
* * *
Черга пидходит, чімраз ближче
до «дверий»…
Дрижі до голосу прислонили драбинку…
Глипну у себе самого –
мой – молодий!
Байка, шо вік (агій…)
перештрик серединку.
Гет делеке слово вижу близко зато.
Єк забаришси дес – махом самість правує.
Прошибає день: єк не я – то хто?..
Безнадія із тим, шо тепер головує.
Хочіси розрадити, але хлипнеш сам:
Мокрота ховаїси, в рукави таїтси…
Від жида-москаля почерез душу шрам –
Сіло за колачі й не вступаєси відси.…Знаю, шо має фамілію кождий пень.
…Знаю: на пнях тотих – порції наливают.
…Чую єк тисне у плечі прийдешний день
Тим, шо… без черги пройшли (амінь!), й тим, шо… скраю.
26.12.2019
Агій – вигук, що уживається для висловлення обурення, роздратування
Байка – дрібниця
Гет – геть; зовсім, цілком; далеко
Май – майже; трохи
Махом –швидко, умить
Мой – вигук, що уживається при звертанні до когось
Перештрикнути – перестрибнути
Порція – чарка
* * *
Ші зима не схолодила душу,
Ші весна ни взєласи за ню.
Із вишень сніги стрісати мушу,
Би не розчіхло. Себе фалю,
Шо замельдувавси до гуштруду.
Тут весна в зимовім напоказ:
– Маю чєс, своє в чічках відбуду!
…А зобашні би-сте були ’ураз.
Й не лишень в саду на сторц-драбині,
И ни лиш без маски на лици…
Маємо чірєк – кривит донині,
А за «дохторів» – московські пси.
Мус весну цу… перезимувати –
Дати ватрі оберемок дров.
Мусимо своє завеснувати
І… заримувати «кров-любов».
22-23.03.2021
Би-сте – що ви
Гуштруд – примусова безоплатна праця ( трудова повинність при більшовицькій владі)
Зобашний – обачний, обережний
И – і
Мельдуватися – зголошуватися
Мус – мусимо, обов’язково треба
Ни – не
Ню – неї
’Ураз – щоразу, завжди
Цу – цю
Чічка – квітка
Фалити – хвалити
Ші – ще
* * *
Їк вибоїт крівця цілком
І сіль уже ймеси купи,
Тогди за скрипучим п’юрком
УтвОрєси козолупи.
Здойматимут шкіру зи всіх,
Смушки – на себе п’єлити,
Помиї з окропом зловтіх
Мут лльити, лльити і лльити.
Таких ни відразу пізнаш:
Посунутси на вибОри…
А ти нагадаєш бліндаж
Та сни про рідню і гори.
Лице побратима явиш
Шісливе, витак покійне…
І лють из душевних узвиш
Скочєєси май надійно
До бою, шо си ни скінчив
Из ворогом за плечима.
…Паде смо полуда з очий
І правду відслонює зриму.
27.12. 2023
Боїти – кипіти
Витак – відтак
Їк – як
Ймеси – тут: зловиться, скріпиться
Лльити – лити
Май – слово для позначення вищого ступеня в значенні «трохи»
П,єлити – натягати
Пізнаш – впізнаєш
П’юро – перо для чорнильної ручки
Си – себе, собі, ся (частка, що уживається в дієсловах зворотної дії)
Скочєтиси – скотитися
Смо – уживається в значенні «ми», «нам»
Смушок – каракуль
Утворєси – тут: відкриють роти (Утворєти – відкривати, відчиняти)
м. Косів, Івано-Франківщина
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.