***
Подаруй росіянину смерть –
Він за нею іде в Україну!
Так, шкода для таких й насінини,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Та для нього смерть – перша з потреб.
Подаруй росіянину смерть –
Більш за секс, більш за все – як же палко (!)
Її любить в роздовбаних танках,
Без горючки, з дрючком в неї пре.
Подаруй росіянину смерть:
Хоч від вибуху, хоч і від кулі,
Як «бояришнікові» пілюлі,
Від руки Українця смерть – мед.
Подаруй росіянину смерть –
Хоч від стресу, а хоч і від страху
(Ні – від страху він чинить негарно:
Хтось лиш: «пердь!» – але більшість всмерть сре…).
Подаруй росіянину смерть,
Бо смердітиме тут він ще довго
І благатиме в нас, як у Бога,
Щоб сховали ми їх всіх у твердь.
Хоч лікбезом їх били ми вщерть,
Росіяни кульгають наївно,
Як на прощу, спішать в Україну…
Подаруй росіянину смерть!
Нема росії
Німа росія, мов пустеля, –
Лиш долина мовчань луна,
В якій крізь подих вже затерплий
Царює вміло Сатана.
Нема росії – лиш пустеля:
Долина мук, долина зла,
Яку для світу треба стерти,
Щоб в нім Людина розцвіла.
***
Коли цей світ втрачає вже себе,
тоді ти в нім лишаєшся, мов привид:
вся в обіцянках, та гарантій – без,
до куль ворожих наскрізно відкрита.
Коли цей світ вбиває вже себе,
і ти – його буття єдиний привід,
що змушено, хоч навіть зброї без,
Собою небо все від бомб закриєш.
Коли цей світ ховає вже себе,
тоді ти в нім – останній подих віри,
яким Одна з розстріляних небес
цей мертвий світ собою відігрієш…
***
Лайна кавалок біснував землею:
«Я вмажу всіх вас ядерним єлеєм!» –
гарчав, докіль не трапив на чорнозем:
«Хоч ти – найбільший шмат, Край переможе!
Бо в ньому всі навічно зшиті кров’ю».
Кавалок задихнувся всмерть собою –
і з нього повтікали всі комахи…
Й нема кавалку вже на жодній мапі.