Василь Клічак. «Боже, увійди в зелені коридори»

352

 

* * *

Вечір тихий, з відповідним статусом.

Із приємним мерехким сніжком.

По доріжках депутата Банаса

ходимо та й ходимо із псом.

 

Вікна у будинках ледь освітлені.

Настає обмеженості час.

Злодіяння орківських негідників

потрясають у картинках нас.

 

Кровожерні злодії, паскудники…

Скільки ще напрошується слів ?!

Боже, покарай цих розповсюдників

зла, жахіття і кошмарних снів !

 

4 квітня 2022

 

 

 

МАТЕРИК

 

Цього б не було без відмашки кремлівської гниди.

Нам долю готують таку, як була в Атлантиди.

Щоб наш материк затопити у крові народу

і знищити корені всі українського роду.

Що скажеш на це, Всеблагий, Всемогутній, Всевишній ?

Злочинства нові доплюсовують болі колишні.

І наш материк вже у води занурюють темні.

Та є  у нас сили !

Ще є у нас сили недремні ,

що мужньо, хоробро, геройськи себе показали.

А з ними народ кацапню посилає подалі…

 

5 квітня 2022

 

 

 

* * *

 

Вражають дані статистичні

про те, що ворог уже звично

втрачає техніку й людей

заради путінських ідей

маніакальних, антилюдських.

В нових «трикутниках бермудських»

в його влучають літаки.

Бува, що навіть не з руки,

та все одно влучають, трощать.

Ї**шать , як він каже, тощо.

Отак чи звечора, чи зрана

зростають статистичні дані.

 

А ще обурює, вражає

і бруднослів’я викликає

така ще по̀милка Творця —

геть тупориле небензя.

 

6 квітня 2022

 

 

 

 

 

ПЕРША ВІЙНА

 

Перехоплено розмови

тупуватих недорік.

Наше військо кіберове

Почало̀ геройський лік.

 

Стійко хакерські атаки

відбиває. Молодець !

І печуть щоразу раків

пси московські . Хай їм грець !

 

Оцифровуються дані

мародерів і убивць.

Не уникне покарання

з них ніхто. Так присяглись

 

хлопці наші з інтелектом,

що затребуваний скрізь.

Піднесуть не раз ефектно

москалеві свій «сюрприз».

 

І до всіх майбутніх звершень

доплюсують ще одні –

лаври переможців перших

в першій кіберній війні.

 

7 квітня 2022

 

 

 

ОРДА

 

Увійшли. Він їх радо зустрів.

Перед кожним із них прогинався.

І стола їм завчасно накрив.

На прихильність гостей сподівався.

 

Помилився. Не гості вони.

Повпиналися заздрісно в статки.

Все дозволено під час війни.

Наплювати на всякі порядки.

 

–Харашо ти живьош, дєпутат !

Дай, хахол, нам вадяри побольше.

–Рєбятішкі, да я же ваш брат ! –

І кому це ти мізки полощиш ?

 

Ще хотів щось повчальне сказать.

Та умить перервалася фраза.

На оленячий ріг автомат

хтось чіпляє за пострілом зразу.

 

І навстоячки вже за столом

п’ють горілку і труп матюкають.

І за кожним гидким матюком

все, що бачать, у міхи згрібають…

 

9 квітня 2022

 

 

 

ЧУДЬ

 

Довго-довго бродила душа.

То сприймала, то не сприймала

те, як звужується межа.

Іще трохи – й її б не стало.

 

І хіба не твоя вина,

не твоє потурання тихе,

що таємна велась війна.

І не бачився з неї вихід.

 

Оприявнилась врешті суть,

як поперла орда відкрито.

І ісконно голодна чудь

вже почистила навіть корита.

 

А кормів з України нема.

Чути ляпаси люті по писку

без вагань – недарма чи дарма ?

Безвідносно – далеко чи близько ?..

 

10 квітня 2022

 

 

 

 

 

 

ПОВЕРНЕННЯ

 

Віночки. Стрічечки то жовті, то блакитні.

Вишѝванки . Дівчата круглолиці.

І напис недоречний очевидний

«Едгар Деґа. Російські танцівниці».

 

У Лондоні музей. Картина в ньому

із написом для багатьох конфузним.

І помах крил воєнних напоумив

і врешті те творіння обезглуздив.

 

Вернулись українські танцівниці.

І повели своє одвічне коло.

І сонце омиває їхні лиця

в степу , де не стріляють, не неволять.

 

І де їх називають тільки тими,

якими сподобѝв Господь для щастя.

Картина. Напис. І вже не чужими

постали танцівниці чудернацькі.

 

12 квітня 2022

 

 

 

 

У МОЄМУ ПІД’ЇЗДІ ПОМЕР ЧОЛОВІК…

 

У моєму під’їзді помер чоловік.

Його мучила довго хвороба.

Був айтішником. І вкоротив йому вік

той , хто кидає всіх узвичаєним робом.

 

І незвично тепер у мундирі сидіть.

На руках – теж незвичні кайданки.

І презирства до нього сфокусована мить,

що підсилена грою оксанки.

 

Кажуть, кинув сусіда мого на мільйон.

Той помер від гіркої розпуки.

Застогнали карпатські ліси в унісон,

розсипаючи болю й ненависті звуки…

 

14 квітня 2022

 

 

 

* * *

 

Як Твій Син, що смертю смерть поборе,

Боже, увійди в зелені коридори.

І себе бодай на мить яви

в кожному схилянні голови,

у повітрі, в течіях вітрів,

ув очах убитих малюків.

І хлюпни хоч пригорщу тепла

всім, що доля в лихові звела,

подихом Твоїм їх згуртувала,

як човни рибальські вздовж причалу,

що не є заручниками горя.

Боже, увійди в зелені коридори !

 

17 квітня 2022

 

 

 

* * *

Виходять люди вранці зі сміттям.

Контейнери порожні ще в подвір’ях.

І знов висять загрози над життям.

І свідки цьому не лише повір’я.

 

Відважні мери українських міст

наснажують не тільки оборонців.

І армії впотужнюється міць

без сподівання на «росу на сонці».

 

Готові орки ритися в смітті.

А дехто вперше бачив унітази.

Не вірилось раніше, що в житті

можливі ще й такі дикунські пазли.

 

18 квітня 2022

 

 

 

 

 

МАРІУПОЛЬ

 

«Людей нема. Зостались патріоти», —

комусь у трубку каже окупант

із сумнівом, чи зможе побороти

отих, кому призначено талан

 

стояти до кінця саможертовно

за кожен азовсталівський підвал

і за містян, що в стані молитовнім

спрямовують святій Марії жаль

 

і біль тяжкий, і страдницькі благання.

Біля військових туляться осіб.

І діти чи серѐд ночі , чи зрання

дорослих просять про одне. Про хліб…

 

20 квітня 2022

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!