Валькірія варить коливо

205

***

зимовим північним рейдом

модрини ішли на обжинки

і пам’ять родів, за Фрейдом,

постала образом Жінки.

 

Рід у рід –

Світовид –

прав’я-нав’я –

сакра-від.

Вір не вір –

крутить вир –

колами-поконами –

сніговими лонами

 

і десь її праскіфи-браття

запалять каменем удома

цю філософію багаття –

це колективне несвідоме.

 

ХНИ І БАСМИ

поезією на тілі

Єви вед і азбук                                

хребтом у знаках трипілля

пізнавши смак яблук

ткано-зіткано крізь призму

крізь століття трьох «Ф»

фему-фен-шую-фрейдизму

і протеїну треф

врятують себе і наю

пташка, тілець і лев

хтось чоловіка пізнає

в оцті від яблук Єв

 

КАЯТТЯ

кинуть сумління тіней

поглядами херувими

екзорцистично іній

вселився у мертві зими

кодом, числами звіра

маски думок пересічні

де кінчається віра,

там починаються січні

у судомах звелося

злите воском і оливом

щоб не рвати волосся

земля покриває голову

інієм. Ост Зефіру

прощає гріхи. А де

починається віра

Христос між снігами гряде

 

***

замоли всі стихії

пусти по воді із воском

я це сьоме чуття

із твоїх інстинктивних конечностей

шмата плаща Ахії

стала тепер недоноском

що на плечах буття

сплетених тіл у знак безкінечності

каменем з гробу мерця

чорним квадратом Кааби

я перстами вплетусь

не в тобі а в сонячному сплетінні

терен тобі до лиця

в тебе ж на тім’ї кульбаба

зрану йде землетрус

майбутніх двох предків забутих
тіней

 

***

ти мене виносила

як думку

водою духом

хрестила у шумі зела

почерками Варухи

і сонце в образі губ

в широкі твої глибини

ридає Маврійський дуб

смолою з очей людини

я жив

ковтками з грудей

дихав

під шелест вісоновий

тече солоний єлей

по бороді Аароновій

 

КОЛО

чорний апостол має

весь пантеон в животі

б’ються в екстазі майї

йдуть у неділю Вайї

пророки наче дощі

стій зупинися камо

грядеши

відходять води

лови їх ковтками

я жінка

я ж інка

ками

читаючи сутру

у коди

спадковості цілю

світу що пахне цвіллю

Валькірія хрестить коло

закопаної пуповини

Валькірія варить коли-

во і задирає поли

із лона виходить глина

в руки Великого Ранку

м. Тернопіль

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!