Валентина Малишко. «В моєму серці зараз скільки болю… Його не можна просто передати…»

***

Цей березень закутаний снігами…

Так часто в сивім небі чорний дим…

І плачуть хмари, й падають тумани…

Чи день, чи ніч – не розберешся в тім!

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

А час пливе у дикій круговерті,

Реальність стала наче дикий сон…

А скільки сліз, біди, і болю, й смерті…

Горить наш Харків, Київ і Херсон!

В жахітті діти, неньки і дружини,

Не висихають сльози в матерів…

Бо як заснеш, коли твоя дитина

зі зброєю виходить на катів?

Сирени виють – вісники тривоги…

Гудуть в нічному небі літаки…

І люди всі звертаються до Бога,

Щоб нашу землю рідну захистив!

А Симоненкові слова у грудях,

як камінь, для ненависних заброд:

«Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!»

 

***

Не спалося, а ніч, як море…

Тарас Шевченко

 

Усе кричить: повітряна тривога!

І небо аж дрижить від літаків,

А я в думках звертаюся до Бога,

Щоб уберіг усіх захисників!

В моєму серці зараз скільки болю…

Його не можна просто передати…

Чому ж так сталось, що на нашу долю

Так випало, що треба воювати?

Палають села, і міста, й містечка,

І кров’ю умивається земля.

Ми почувалися, як пташка у гніздечку,

Допоки не було козлів з Кремля!

Непрохані прийшли на Україну –

І тепер стогне небо від ракет,

Розбризкують отруту скрізь зміїну

І на дітей націлюють багнет!

За сон, за спокій вже забула мати,

Пече у серці: як ви там, сини?

Так хочеться усіх вас обійняти

І зупинити чорний сон війни!

Так хочеться, щоб діти йшли до школи,

Не в укритті сиділи у жаху…

Ми не здамося ворогу ніколи

І не зійдемо з вірного шляху!

Про що сьогодні мріє кожна мати?

Про що благає Бога вдень, вночі?

Та їй би сина швидше обійняти,

Щоб зникли з України палачі!

Сьогодні кожен український воїн,

Хто береже наш спокій, рідним став,

Хто опинився у вогненнім колі,

І хто на варті у теробороні,

І хто стоїть на дальніх блокпостах!

За вас ми, хлопці, молимося Богу,

Про вас усі думки, лише про вас…

Ми знаємо: куєте перемогу

З одною лише думкою – про нас!

Хай вас оберігає Мати Божа

Від кулі, від ненависті, від зла.

ЖИВИМИ ПОВЕРТАЙТЕСЯ ДОДОМУ,

Щоб Україна наша знов цвіла!!!