Буча ка-то-ва-на…
Мозок здіймає бучу…
Буххх-кає в груди,
мукою-пеклом мучить…
Зсукую с-сукам
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Петлі важких проклять:
Луплена мокшею-тванню
Імперська тля –
Щезни у Лету тліном,
Лихе покруччя!
Виродку-орку,
З Оріїв кров не сточиш:
В нас живосильна
Роду криниця віща:
Нам дев’ясИлу волю
справік наврочено,
Ми над світами
Кованими духом вищаєм!
Земле зарящена,
Потоптом раші зранена, –
Згоїмо! Здужаєм!
І ЯРиною обсіємось!
Світ неоговтаний
Нас пізнає месією,
Ми, вже упізнані,
Світ собою огРАнюєм!
Буча ка-то-ва-на
Бухкає
боляче
в груди…
Виживем! вистоїм!
Є ми завжди – і будем!