В душі моїй постала Україна

Тетяна КОМЛІК

 

ЯК ТИ, РІДНЕНЬКА…

У діброві вітер пісню навіває,

Ще сильніша туга пророста в мені…

Більше, ніж три роки, матінки немає…

Як ти там, рідненька, в іншій стороні?

 

Як без тебе жити, не збагну ніколи,

І повік, я знаю, біль цей не мине.

Узяла в обійми всіх весна навколо,

Тільки не обніме матінка мене.

 

Розпустились квіти у садочку знову,

Та нема в минуле, світле, вороття.

Не продовжим, люба, тиху ми розмову

Про чесноти, щирість і про сенс життя.

 

Не полинем разом у далекі мрії,

В чарівну веселку над сумним дощем,

Де удвох бували, сповнені надії…

Від такої думки в серце ллється щем.

 

Пташечки щебечуть весело у небі —

Я вже не почую матінки пісні,

Що для серця доньки завжди у потребі…

Але ти співаєш в пам’яті та сні.

 

Голос задушевний, очі незабутні,

Усмішка осяє обрій навкруги.

З часом, як праматір, стала ти могутня,

Бо такі безмежні серця береги.

  1. 04. 2018

 

ДОСЯЖНИЙ РАЙ

Поза часом і простором вічність…

Ми невпинно прямуєм в цей край…

І для кожного з нас — очевидність:

Звісно, краще потрапити в рай.

 

Є закони святі непорушні,

Що з космічних глибин проросли;

В кожну мить на землі вони слушні.

В кожне серце увійдуть коли?

 

За законом святим жити треба:

І любов до мети приведе,

Надихає палко нас Небо —

Рай самий в Україну зійде.

 

Українці — улюбленці Бога…

Він Ісусу найтяжчий дав хрест,

І вела на Голгофу дорога…

Та Христос після цього воскрес!

  1. 01. 2019

 

ОДА ЖІНЦІ УКРАЇНИ

Вона — Берегиня козацького роду!

Змалюю її дивовижний портрет…

Виховує в дітях любов до свободи,

Щоб ті уникали холуйських тенет.

 

Як хочеться з сонцем її порівняти,

Що світить невпинно, дарує життя;

Бо промені усмішки здатні сягати

У сфери духовні та вічність буття.

 

Така, мов квітуча весна, уродлива,

Як в лузі калина у райдужний час.

Щедроти від серця — справжнісінька злива,

Працюють чесноти її повсякчас.

 

Мов квітка, вона чарівна і тендітна,

Затьмить в небі зірку жіноча краса;

Натхненна Богиня, коли ще й вагітна…

І творить жертовність її чудеса.

 

А очі — озера глибокі та чисті —

Вони віддзеркалюють світло душі,

Події щасливі, сумні, урочисті.

Для ласки й любові немає межі.

 

Кохайте матусю, єдину дружину,

І сестроньку рідну, і доньку свою…

За волю боролись сини до загину —

Їх подвиг високий душею ціню…

  1. 02. 2019

 

ДУША НАРОДУ

Відчиняйте, любі, душі та віконця —

Щира і натхненна на крилечках сонця

Пісня українська над простором лине…

Це душа народу і його перлина.

 

Почуттів веселку сколихне ця пісня…

Тих, що викликає блискавка опісля,

Чи промінчик сонця — перший на світанку,

А чи твій коханий, що стоїть на ганку.

 

І Чурай Маруся — дівчина з Полтави —

Збагатила пісню, додала їй слави.

Дівчина з легенди, космосу билинка,

Та сама, як космос, наша українка.

 

Пісня українська — злет душі людської,

Світлої, як мрія, мов вогонь, палкої.

І боїться пісні ворог наш панічно.

Пісня України буде жити вічно!

 

Проростає пісня із глибин прадавніх…

В ній — відлуння слави перемог державних,

Мужність і незламність, віра сьогодення.

Долю нам віщує пісня, мов знамення.

 

Відчиняйте, любі, душі та віконця —

Щира і натхнена на крилечках сонця

Пісня українська над простором лине…

Це душа народу і його перлина!

  1. 11. 2018

 

УКРАЇНСЬКИЙ СОНЕТ

Україна — це сонце і зорі,

Найдорожча у світі земля,

І серпанки ранкові на морі,

І улюблена пісня твоя.

 

Наш народ завше цінить свободу,

Він свій хрест так незламно несе;

Ми — нащадки козацького роду.

Україна — це ж понад усе!

 

Ми пишаємось, ненько, тобою,

Твоя зірка нам світить завжди.

Вороги не злякали війною…

 

Любий мире, скоріше прийди,

Разом з ласкою Бога святою

В кожний дім український ввійди!

  1. 01. 2019

 

СВІТЛІ НАДІЇ

Вогонь ворожнечі вже довго горить…

І як зупинити навіки насильство?

Ось так і живем, але хоч на мить

Ми станем щасливі — згадаєм дитинство.

 

Хай душі полинуть в натхненні краї,

Наповняться миром, і так, щоб по вінця.

Почуй молитви, рідний Боже, мої,

Дай волю і долю усім українцям.

 

Хай промені сонця осяють серця,

Жертовна любов нам всі рани загоїть.

Я вірю — війна добігає кінця

І нових жахіть вона більше не скоїть.

 

Ми будем щасливі на рідній землі.

Хай манна небесна Вкраїну накриє,

І кануть у Лету скорботи й жалі!

О, як ми надії ці світлі лелієм…

  1. 11. 2018

 

У СЕРЦІ МОЇМ

В душі моїй постала Україна —

Веселкова, прадавньо-запашна,

Славетна, найдорожча Батьківщина;

Різноголосий ніжний спів луна.

 

Цей образ світлий… Він завжди зі мною,

Вкарбований у плоть і кров мою.

І Україна розквіта весною

У серці кожного в моїм краю.

 

Натхненний гімн на славу України

У піднебессі і серцях звучить…

Немає в світі кращої країни, —

Віщує голос предків кожну мить.

 

Яка краса, довершеність навколо:

Високі гори, води голубі,

Земля квітуча і степів роздоли.

Усе належить нам: мені, тобі.

 

Струмків веселих радісне дзюрчання,

Пісні весняні молодих садів,

Пташине чудотворне щебетання…

Хто ж цій красі з дитинства не радів?

 

Калина… Символ України вічний

(Її в майбутнє взяв прадавній Ной),

І разом з нею мак непересічний,

Священний, мов козацьке знамено.

 

А люди!.. Мудрі, щирі, працьовиті…

Служіння Україні — перш за все.

Легендами роди всі оповиті,

І кожний рід дарунок свій несе.

 

До миру прагне Україна наша,

До злагоди, любові між людьми.

Свята для нас її духовна чаша.

До миру й злагоди крокуєм ми!

31.01. 2018 р.

м. Київ

 

Залишити коментар