Ти знаєш…

99

Ти знаєш

Ми добре з тобою

Так добре з
тобою вдаємо мудрих

І навіть краще
вдаємо злих,

Слухаючи музику
пізньої осені,

З картин Моне і
інших

Уже неживих,

Бо в тих, що
досі живі

Осінь якась не
така –

Мертва, напевно,
в них осінь.

 

Маленькі дракони
на верболозі

Співають пісні
мовою риб

Й стрибають у
квіти,

Щоб бджолами
часу

Від нас і від
світу

Сховатись в
траві

 

***

Якщо просунути
око в годинника,

Якщо в годинника
просунути око,

То нічого
довкола не зміниться,

Бо завше своїми
очицями

Відлічуємо час,

Бо очиці наші
найкраще знають час,

Вони з ним
особисто знайомі

І ведуть із ним
бесіду,

Як зі
старим-добрим знайомим,

І кожен наш
кліп, кожен спалах нашого взору –

То
найправильніша одиниця часу,

Бо з таких
кліпів і спалахів

Виткане все наше
життя

І тим мруґанням
очиць

Ми не тільки
відлічуємо час,

А й ділимо весь
власний світ на кадри,

Котрі по трохи
сплітаються воєдино

В наше дивно
кіно, що має ймення життя.

 

Якщо просунути
око в годинника,

Якщо в годинника
просунути око,

То нічого
довкола не зміниться,

Бо ми завше
своїми очицями

Відлічуємо час…

 

м. Теребовля

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!