Цю ніч доспати а по тому

192

ці двері манять і скриплять завісами

ці сходи приведуть тебе мабуть                                             

туди де духи лаються бо тісно їм   

бряжчать ключами спати не дають

 

і де широким коридором стеляться

рясні сліди непроханих гостей                                       

тобі у горлі намете хурделиця

а потім білим цвітом проросте

 

і та котру знайдеш посеред терему           

така прозора і така тонка –

до неї очі звикли мов до темряви

а отже світла краще не вмикай

 

***

цю ніч доспати а по тому

хай сон нікого не бере

хай древні духи твого дому

лахміття спалюють старе

 

нехай здіймає мідні бані

і я вагаюся сама –

нема рятунку у вінчанні

і в беззаконні теж нема

 

тому зализуй давні рани

і сни до восьмої про те

як у найдовшу ніч різдвяну

нас аж по комин замете

 

***

нема потреби йти у гори

і бути тут нема потреби

коли надворі вітер бора

хитає комини і верби

 

коли із кухні чути газом

коли в зіницях раптом гасне

нема потреби бути разом

аби заснути одночасно

 

та вийдуть духи з того світу

аж рипне злякано підлога

зашторять вікна вимкнуть світло

і я прокинуся від цього

 

***

хай гасне в пітьмі дорога

й коротшає лиш на п’ядь

у теплих своїх барлогах                          

ведмеді не сплять не сплять

 

у них є до тебе справа

і в мене до тебе є

та поки курсуєш вправо

розказуй про щось своє

 

хай сон підступає рано

а вітер гуде: «веди»

і тільки вгорі над нами

ведмежі блищать сліди

 

***

ВИПАДКОВІ ВІРШІ

1

атланти і каріатиди

звисають з балконів

м’язистими ногами

не досягають до тротуару

хто не йде – то скубне

коліно поколупає

думаєш легко отак висіти

тримати цілий світ

боятися чхнути

жодного зайвого руху

жодної скарги

на адресу міської влади

задрипана архітектура пам’яті

в куряві землетрусу

і так до весни

аж поки двірнички зберуться гуртом

і викинуть все це

 

до чортової матері

2

граф каренін метушиться

курить цигарку одну за одною

раптом зривається з крісла

і вибігає на балкон

вічно тобі щось не так

вічно всі не на своїх місцях –

книжки не на полиці

їжа не в холодильнику

анна не під поїздом

офіціоз і порядок

граматичне правило без винятків

«не» що пишеться з дієсловами окремо

але нервую

але ненавиджу

але

 

несуть небіжчицю несуть

 

3

а взагалі-то спиш – то спи

ліньки мені вдесяте

стару байку розповідати

про ведмедя-перевертня

про осетра на гачку

про михайла і десять його дружин

мабуть для рівноваги маю тебе

для вічного прибутку-нестачі

сну і безсоння якоїсь літньої ночі –

майже за класиком бо й ти класик

лежиш поряд не рухаєшся

лічиш слонів що ідуть через кладку

на сто першому

прокидаєшся

 

м. Теребовля на
Тернопіллі

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!