То – біла гарячка Росії…

394

 
КОЛИ ТИ ВЖЕ СТАНЕШ
ВКРАЇНОЮ?!!
Територіє териконів і терористів,
Давньоруська околице, євроюзівко!
Неспокійна, обділена і гонориста,
Вся пропахла двосотими «грузами»…
 
Серпомолоти, сепаровибрики
Увінчались розрухою, крахом, руїною…
Територіє трему, тривоги і витримки,
Ну коли ти вже станеш Вкраїною?!!
24 грудня 2014
 
ТЕАТР АБСУРДУ
Для Путіна Пекін – то печія.
Юань рубля стабільно обганяє.
Війна, що Кремль почав, –  вона чия?
Ані вай-фай, ані юнь-янь не знають…
 
Сибір вже йде в товарооборот,
Китайський піпл несе під кедри попи,
В Проханова вогнем пойнявся рот,
В очах у Кисельова тліє попіл…
 
Двоглавий безголового клює
І поганялу все не йметься в штанях,
А Гіркін «Мурку» слуха в «Рішельє»,
Й по п’яні чайові дає в юанях…
24 грудня 2014
 
ОКУПАНТАМ, КОТРІ НАЗИВАЮТЬ СЕБЕ ПАТРІОТАМИ
Ваші лозунги й правила підлі й сумнівні,
А діяння і вчинки лукаві й нечесні, –
Захищати Росію, але в Україні,
Можуть лише морально й духовно
нікчемні…
30 грудня 2014
 
ПРОСИ, РОСІЄ, В ГОСПОДА
ПРОБАЧЕННЯ…
За те, що мавп обвішала ти зброєю,
За те, що вперто знищуєш Донбас,
За те, що карту світу перекроюєш,
За те, що ненавидиш люто нас,
 
За те своє теляче телебачення,
За те, що вождь твій харманИ плете, –
Проси, Росіє, в Господа пробачення
За все-усе, та над усе – за те!
 
Не будь, державо-зверхнице,
дурепою,
Розкайся – і сприйме цей вчинок Бог,
Не розкидайся гаслами про скрепи ті,
У котрі вірить лиш твій вічний лох.
 
Не йди, Росіє, шляхом між могилами,
Їх перестань на тім шляху копать,
Того, хто прагне милості, – помилують,
Того, хто вміє каятись, – простять…
30 грудня 2014
 
РОСІЙСЬКИЙ ПАЦЮКОХВІСТ
СОЛОВЙОВ ЇДЕ НА ВІДПОЧИНОК ДО АМЕРИКИ
Бабло зібравши на обпльовах Заходу,
Закривши телекадр з
«всесвітнім злом», –
На трап
Тріпло ступило з трупним запахом
Й на купку попелу свій курс взяло…
 
Воно, мабуть, вже й вдало
приземлилося –
Не всі ж
Укропам «Боінги» збивать…
Таке вже «селя ві» йому судилося –
Брехати і оббріхане лизать.
 
Зациклене підставами й розводами,
Набравши в рот болота і лайна, –
Втішається озонами і водами
Й ніхто не посилає його на…
 
Великий лицар «Градів» і «парєбриків»
Кремлівський бот, астролог і звіздар, –
Відмитися прибув у ту Америку,
Котрій прогнозував помпейний згар…
2 січня 2015
 
 
ДЕ БЕРУТЬСЯ РОСІЙСЬКІ ТРУПИ?
І знов зайшли морпіхи в рифи Пісок,
І знову катастрофа їх спіткала…
Росіє, ти б уже стулила писок,
Й на вірну смерть дітей не посилала…
 
У чому ті рос. мор. ще й піхи винні?
Немає більше де їм швартонуться?
«Російських військ немає в Україні»…
То де ж російські трупи тут беруться?!
2 січня 2015
 
МІЖ ІНШИМ
Не довіряймо агіткам дешевим,
Що нам брататися треба і далі:
Це не розборки в сім’ї кайдашевій –
Це розривання московських кайданів.
2 січня  2014
 
 
ЧМО У КРИМУ
Там, де незбагненна світлість Бога
Золотом кантує голубе, –
В Чорне море чмо вмочило ноги
Й уявило бозна ким себе.
 
Чмо
Вождя чумного величає,
Чмо не знає меж і берегів…
Чайки
Чайові в рублях збирають,
Але щось заскупо тих рублів.
 
Їх би в курс пристойніший загнати,
Бо ж рублі завжди тримали трон…
Скоро буде їх вже забагато –
Надрукує Кремль іще трильйон!
 
Ця рубльову зону в справжню зону
Скоро вдасться варварам загнать…
…Узбережжя вже смердить кобзоном,
Котрий Крим приїхав розважать…
3 січня 2015
 
 
ГЛУМУ ВАРТА І ЗНЕВАГИ…
Примітивна та дружина,
Що вдягає в маски воїнів,
Безнадійна та країна,
Що воює гумконвоями.
 
Погвалтована ГУЛАГом,
СНІДом глузду нездорова,
Глуму варта і зневаги
Та країна гонорова…
4 січня 2015
 
***
«Добровольцы едут на Донбасс не за деньги, а по зову сердца»…
В. В. Путин
Одна з алЯ-улЮ сентенцій
Філософа від ультра-вати…
Яке ж то треба мати серце,
Котре б веліло убивати!
 
Яким же збоченцем убогим
Потрібно бути в цьому світі,
Щоби припертись з Таганрога
Й по зову серця когось вбити!
 
Яким же лідером лукавим
І безсердечним треба стати,
Щоб мати божевільне право
Військові злочини вітати!?
 
Є найманці, котрі воліють
В чужі ставки шмаляти уди,
Вони сюди йдуть за велінням
Але не серця, а іуди…
5 січня 2015
 
У ТЕБЕ, РОСІЄ…
У тебе й без війни невпроворот
Проблем,
Й людського горенька – горою…
Коли воює зброд, а не народ –
Мерзотник той, хто зброду видав зброю…
 
Нагальнішими є, аніж наган,
Розбещеність Москви й гниття
глибинки…
Доктрина в тебе – сутінки й туман,
А військо твоє – справжня невидимка.
 
Дарма казкар в’є міражі для нас
Про споконвічність і про скрепи хресні…
В Піски Аеропорту вгруз спецназ
В той час, як Панін всцявся у Одесі.
 
Не сестро вже – не так й не во Христі –
Кому ти мізки ящиком полощеш?
Відклич свої підрозділи «круті»
І йди в Єрусалим!
Іди на Прощу…
6 січня 2015
 
ЦЕ Ж ТРЕБА ТАК ХОТІТЬ ЧУЖОГО ЩАСТЯ…
І знов двохсотий – до Владивостока…
Велика ж ти, Росіє, миль і миль…
Під Щастям обірвались юні роки,
Москва дітей спровадила в утиль…
 
Їх привезуть додому попрощаться
Із рідними і там похоронить…
Це ж треба так хотіть чужого Щастя,
Щоб власне щастя в ньому загубить!
11 січня 2015
 
НА СМЕРТЬ МОТОРОЛИ
Прийшов людською кров’ю
торгувати,
На горі українців заробляти…
Ну ось, пішов у пекло вже і ти –
Арсеній Моторола із Ухти…
 
Було у тебе хвацьке поганяло,
Воно дебілів різних надихало
На бандитизм, насильство і терор…
Відспівує тебе бісівський хор…
Чого тебе на чужині носило?
Узяв які ти цінності в могилу?
Не там ти захищав свій марний мір…
Земля тобі гранітами… Амінь.
18 січня 2015
 
СОЛОВЙОВИМ-
КИСЕЛЬОВИМ…
Солов’ї-Киселі – ваші спічі на часі:
Говоріть! Говоріть! Говоріть! Говоріть…
Не російське дитя розп’яли
на Донбасі,
А вірменського хлопчика вбили в Гюмрі.
 
Чи заціпило вам, чи фантазії в ступор
Жалюгідний отой божевільний завів?
Ну ж, порвіте ефір, агітпромпроститутки,
І скажіть, що цього не зробив би і звір…
 
Гріх великий на душі паршиві берете,
Коли кажете, що усе зло від обам…
Шестимісячна крихітка, вбита
багнетом,
Чи приснилася –  кров’ю просякнутим – вам?!
 
Вкрився весь Арарат уже
чорно-черленим,
Гасне сонце у хмарі, як у паранджі…
Чи ж повірять в майбутнє із вами
вірмени,
Коли в хату їх лізуть російські ножі?!
19 січня 2015
 
242
Реквієм співаючи трубою,
Реквізитом став аеродром…
Двісті сорок дві доби герої
Захищали цей металолом.
Боже усевишній – ну для чого
Тут було стояти воякам?!
В небо звідси всі вели дороги.
Небо хлопці боронили нам…
Хай цинічно ворог зуби ціпить,
Хай хайло ллє бруд і слинь хули…
Лиш Господь хоробрість їх оцінить:
В землю вгрузли – неба не здали!
24 січня 2015
 
ЮННІ МОРІЦ
Ще недавно виючи у хорі
Вірних всім богам есесесер,
Престаріла пані Юнна Моріц
Марить про імперію тепер.
Корчачи із себе патріотку
Наддержави й дутого вождя,
Надриває – ні, таки не глотку –
А своє оновлене виття…
…Торочіть сентенції верлібром
Чи творіть академічний вірш, –
О поети! Ваш моральний вибір
Видний Богу мабуть що найбільш…
24 січня 2015
 
«ВИ ПОВИННІ
НАС ПЕРЕМОГТИ…»
(Олексій із Хабаровська Соломії Вітвіцькій)
Зрозуміти путінські понти
Може усе більш людей в Росії.
«Ви повинні нас перемогти…» –
Олексій так пише Соломії.
 
Сказом скривить скептиковий рот,
Як скажу я без надриву й крику:
Він не український патріот –
Він російський патріот великий…
 
Криза духу – то найтяжча з криз.
Крах моралі – то біда всесвітня…
Цей його живий патріотизм –
То не алілуйна чолобитна!
 
Хто в собі раба іще не вбив,
Чи ж боротись вміє той навсправжки?..
Якби він Росію не любив –
То не проклинав би її тяжко!
24 січня 2015
 
ПРОВІДНИЦЯ-СМЕРТЬ
Затягнувши міцно портупеї,
Притлумивши ними нашерх крил, –
Їдуть з-під Японії й Кореї
Хлопчаки картаві із Курил.
 
Розгубили всі слова про дружбу
Командири їх – всі в масть одну…
Там їх брали на військову службу,
Звідти вони їдуть на війну…
 
Їдуть через Астрахань і Тулу, –
І за кочегара в них сам чорт, –
На війну, про котру ледве чули,
І не чули точно вже – ЗА ЩО?
 
Куражем юнацьким одержимі,
З куривом безфільтровим Курил
Їдуть пацани з попутним димом
Соловків, сургутів і колим…
 
Так далеко ще не мандрували –
Через Лену, Волгу, Обь і Дон…
Не спиня їх ні магніт Уралу,
Ні Байкалу сонячна бездонь..
 
Гуркотять состави й ешелони,
Ще не схожі на двухсоті геть, –
Їдуть у накидках і шоломах,
Й чай їм носить провідниця-смерть…
24 січня 2015
 
ЗВІР ЩЕ НАВІТЬ
НЕ ПОРАНЕНИЙ…
Частоколами і брамами
Огороджена нора…
Звір ще навіть не поранений –
З лігва хижо визира…
 
Звір у чортовому колесі
То гарчить, а то реве,
Звір звіряє з блудом компаси
І на захід кігті рве…
 
Звіра не обмежиш мірою –
Всеохопна його лють…
Звір не вірою – зневірою
Проявля звірину суть.
 
Звір скажений – йому вірити
Неспроможний білий світ…
Звісно, звіра треба вирвати
Із нори й замкнути в кліть…
25 січня 2015
СОБИРАТЕЛЬ
РОССИЙСКИХ
КОСТЕЙ
Не провідника і не месію,
Не гіганта з безміром ума, –
Виродила грішника Росія,
Не збагнувши й досі, що дарма…
 
І в маленьку кров не можна грати –
У велику грає грішник цей,
 
АЛЧНЫЙ И ПОЗОРНЫЙ СОБИРАТЕЛЬ
НЕ ЗЕМЕЛЬ РОССИЙСКИХ, А КОСТЕЙ…
25 січня 2015
 
Редакція «Української літературної газети» щиро вітає Михайла Пасічника з днем народження. Нових творчих висот, друже Михайле! З роси і води!
 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!