“Українська літературна газета”, ч. 4 (348), квітень 2023
МІЙ ГЕФСИМАНСЬКИЙ САД
І я засну… Я знаю, що засну,
Бо сили залишилося на денці,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Але ж, Ісусе, Ти у мене в серці
В цю ніч, у цім саду – у цю Весну.
Давно вже намальована, під склом,
Та ніч, та Гефсимань – ось на іконі…
Вже стільки зрад і покаянь спливло,
І я провинно йду сюди сьогодні.
…Ти кажеш: «Ви ж моліться, не засніть!»
І треба словом доторкатись неба,
Та все-таки і я засну за мить,
Але ж засну – близенько біляТебе.
Ісусе Христе, стихну я у снах,
Моя молитва стане безгомінням,
Але ж мій дух – з Тобою! Там весна
Долає Шлях Страждань – до Воскресіння.
І я засну… Я знаю, що засну,
Бо сили залишилося на денці,
Але ж, Ісусе,Ти у мене в серці
В цю ніч, в цю Гефсимань, у цю Весну!..
07.10.2019.
БЛАГОДАТНИЙВОГОНЬ
За горами кам’яними,
Кожен рік в Єрусалимі –
Як чекають дні пасхальні
Християни православні –
Чудо діється віками
На Господнім Гробі в храмі:
Там огонь спадає сам,
Гріб вкриває – мов роса.
Тож хранять цю змінну дату
Вірні східного обряду.
…П’ятниця минає Страсна:
Християни свічі гасять,
І в Суботу – Гріб Святий
У полоні темноти.
Тут миряни і ченці,
Свічі в кожного в руці.
Всі в безмовних молитвах,
А над Гробом – Патріарх.
Враз вогонь на Гробі сам
Тихо сходить – мов роса.
Впав згори – і сам горить,
Зайнялась лампада вмить!
Від свічок людей найближчих
Він злітає далі й вище.
Палахтить усе кругом!
Благодатний цей вогонь:
Він не палить, не пече,
Мов жива ріка – тече.
У вогні чудеснім храм –
В ньому сотні християн
Умиваються вогнем
Тим Суботнім Страсним днем.
Де Ісуса розп’яли –
Дзвони, гук, пісні хвали!!!
В церкві, в душах морок щез:
Ради нас – Христос Воскрес!
Істинно Христос Воскрес!!!
Цей вогонь спочатку світить,
Мов барвінку сині квіти.
Лиш поволі де-не-де
У горючий перейде.
Ось його беруть в лампади –
Вірним радість передати.
Літаки по світу линуть,
Принесуть і в Україну
Чудо Боже – знак спасіння,
Вірним душам воскресіння.
…Уявляється мені:
Я вмиваюсь в тім огні.
В час, коли він тільки світить,
Мов барвінку ніжні квіти…
Щоб вогнем душа цвіла,
Як постане проти зла,
Із пітьмою у борні –
Я вмиваюсь в тім огні!
Бог дає нам чудеса,
Доки є кого спасать.
Боже, дай вогонь чудесний
Знов у переддень Воскресний!
12-16.03.2016.
ДИВНИЙ ЦВІТ
В яблуні крайні позацвітали віти,
Мабуть, останні з небом вінчальні квіти.
Сохла, згасала, ледь зеленіла з вершечка,
Раптом прекрасне квіття розкрила надвечір.
Не дораділа, неба не долюбила,
В добрім корінні ще залишалася сила,
Треба ж віддати всю до краплини –
хоч скільки:
Зазеленіли дві над землею гілки…
Досі не бачене це білосніжне цвітіння
В ній пробудила дивна пора весіння.
Так не цвіла вона ясно-розкішно ще зроду!
Дай же нам, Боже, діждати і дивного плоду.
29.04.2020.
НА ПЕРЕХРЕСТІ
То в літній день, то в сутінках зими
Той спогад проступає із пітьми,
Те перехрестя, де прощались ми.
Той біль… той зрив… прошу, пробач мені.
Ти більше відчував, ти більше знав,
Як важить нам любові глибина,
Як тяжко затихатиме вона,
Як знов зросте з найменшого зерна,
Зашелестить, мов жито на ланах.
…Твій голос хрипко, в придих долинав:
«Це наче смерть!..» – і шерехом луна.
Немилосердя… ох, моя вина.
І слабкості, і недовіри знак.
Пробач мені отой надрив різкий!
«Пора прощатись! В різні нам боки…
Якщо не разом, значить навпаки!»
Хіба ж Любов рече такі думки?
Не так прощатись треба! О, не так!
Сльозами з серця змита сліпота.
Дійшла до мене мудрість крізь літа –
Терпляча, тиха – ніжна теплота.
Над перехрестям ранок в ній постав!..
Вже стоп-сигналів горда суєта
Очей омани не творила там,
А проступила правди простота…
Забудь, що я казала «не люби»,
Була короткозора в тій судьбі,
Мовляв, навіщо і мені, й тобі
Цей штиль життєвий, лагідний прибій…
Лице збіліло, погляд наче згас,
А світло в душах не вгашає час.
Добро і радість виринають враз,
Як літньої грози живлющий глас.
«Пробач мені…» – хоча й мовчать вуста,
Є в каятті й стражданні повнота,
Примирення з Христом біля Хреста,
Там воскрешає Кров Його Свята.
Вже ледве проступає із пітьми
Те перехрестя, де спинились ми.
Ти першим відійти ніяк не міг.
І йдуть роки, і йдуть дощі і сніг…
Словам надривним віри більш не йми!
Прошу тепер: «Пора… Пробач мені…
Так личить нам: До зустрічі! Бувай!…»
На день… на вік… і за небесний край…
9-10.01.2022.
НАГІРНА ПРОПОВІДЬ ХРИСТА (Мт. 5:1-18)
Блаженні убогі духом,
бо Царство Небесне – із ними;
Блаженні засмучені:
втішаться розрадами осяйними.
Блаженні лагідні духом,
бо землю вони успадкують;
Блаженні спрагнені правди,
бо істинно їх нагодують.
Блаженні, хто милостиві:
помилують їх на дорогах;
Блаженні, хто серцем чисті:
вони будуть бачити Бога.
Блаженні земні миротворці:
Божими стануть Синами;
Блаженні гнані за правду,
бо входять в Небесні брами.
Блаженні ви, коли люди
Гонитимуть вас повсюди,
Казатимуть різну облуду,
Ганьбити неправедно будуть
Лихими словами неправди –
І все це Мене заради.
Радійте у всіх незгодах –
Небесна жде вас нагорода!
Бо гнали й пророків так само,
Які були перед вами.
Найближчі, що йдете за Мною,
Ви стали – сіллю земною.
Як сіль ізвітріє, діти,
То чим її насолити?
І викинуть, як непотріб,
Топтатимуть добрі й недобрі.
Ви стали для світу – як світло,
Як на вершині – місто.
Вас приховати не можна:
Світильник підносять кожен
На видному місці в домі.
Будьте в народі відомі –
Прославте своїми ділами
Отця, що у Небі над нами.
Збуваються вказані строки,
Як свідчать Закон і Пророки.
Доповнить їх Добра Новина –
Блаженства від Божого Сина.
Ще небо й земля не минає:
Написане сповнитись має…
04.06.2022.
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА
Людмилі Хитровській
- У слові Україна –
Наснага Божих Сил.
Отця, і Духа, й Сина
Украяний наділ:
У Рай нас Бог вселив…
- Росте немов перлина
Духовний Небозвід.
До Бога йде людина;
Оновлена й нетлінна
Все буде У-к-раї-на –
Хоча й мине цей світ.
- Як в цілій паляниці –
Окрайці всій сім’ї,
К-Рай – спільний в українців
Й наділи є свої.
- Держав тут мішанина,
Князів був перевід,
Земля ж ця – Україна,
В цій назві – Заповіт.
- Земних завдань багатство,
Коли ще мали Рай,
Близьке Небесне Царство –
Майбутнє в слові К-рай.
- Все буде Ук-раїна –
В ній Правди й Волі дар,
І Заповідь біблійна,
Що Сам Творець – наш Цар.
- Він суддів і пророків
Народу заповів –
Це ствердив Самуїл!
Та просять люди й доки
Собі земних царів,
Як в ідольських країв…
- Чи так, а чи інакше,
Любов’ю чи вогнем,
Світ зміниться на краще,
Неправди зло мине.
- Все буде Україна –
З кривавих мук і тьми
Поволі та невпинно
Йдемо у Світло ми.
- «Все буде Україна!» –
Ключ віри в серці май
І по ділах відчинять
Небесні брами в Рай,
У рідний душам к-рай.
- Буття – лиш з Богом вічним,
Хто ж відступає геть,
Хто Україну нищить –
Йде в не-буття, у смерть.
- У слові УК-РАЇ-НА –
Життя спасенна суть.
Любов Творця безцінна,
В блаженство людям путь.
- Всеб-у-д-еУкраїна –
Такий Закон Буття.
Незлитно й воєдино
У час війни й звитяг
Навчає Трійці стяг.
- Тут Сонця та блакиті
Енергії святі
В зелених барвах злиті
В нестримній красоті.
- Первинні – жовті й сині –
В життєвому горінні,
Щоб тьму перемогти!!!
Незлитно й воєдино
Все буде Україна –
Їй з кореня рости,
Де Києва мости.
Єднайся з нею й ти!
21-24. 11. 2022.
НЕПРАВДА САМОЧИНСТВА
Говоримо: «Це ми самі такі…»
«Самі» – відоме гордощів забрАло.
Ні, не скажу, що це мої думки, –
Я просто їх обрала.
Ми, власним духом уловивши мисль,
Передаємо їй тепло і ритми.
Давно на цьому мудреці зійшлись:
Дано людині тільки спів-творити.
Думки й чуття до нас летять з небес,
А ми приймаєм їх сердечним слухом!..
Ти вибрав сам: твій дух з Творцем увесь –
Чи служить ще й чужим відпалим духам.
Не хвастай тим, що ти оригінал
І маєш власні принципи незвичні.
Насправді: з ким ти? Чий обрав загал?
КорИсть дрібну – чи заповіді вічні?
Творець – добро, злобУ– дух зла дає.
Наш вибір – те, до чого серце схильне.
Усе, що любиш ти, все не твоє,
І самолюбство – теж не самочинне.
Хай кожен з нас цю правду визнає:
І добрі, й злі – в нас не свої ідеї.
Лже-самочин – гордині навзаєм –
Лише спокуса для душі твоєї.
5.08.2015
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.