***
Таті
мечами потяті
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
(слава
освяченій мсті!).
Солодко спиться
потяті
у родовому
гнізді.
***
До Фастова
двомастами
круторогих
правлю
і волячими
боками
орду ґедзів
бавлю.
***
Кульбабин пух
на шкіряному чересі –
як Ладин дух
на золотому березі,
глузує зі щербатого
гроша
дочкою
запорозького
коша.
***
Мотиви
лука і стріли
цвітуть
у генах ковили
і переходять
з роду в рід,
як зроду
переходять
брід.
***
На вовчих шкурах,
на ведмежих
до ранку
празникує
рать,
а вже за нею
ворон стежить
(крило –
як чорна
рукоять).
***
З лука
в хана
Осолука
вистрілила
Русь,
щоб упав,
зламавши
сука,
не в Оріль,
то в Рось.
***
Орлом
оперена стріла
лягла у ціль,
немов кисіль
прислуга
в кухлі розлила.
***
Чи піду я
зелен-лугом,
чи над морем
синім стану –
з вірним
другом-харалугом
зірку з неба,
й ту дістану.
***
У передградді –
люди ратні
(і гострослови,
й хитреці).
Серця із воску
на булатні
перекували
кузнеці.
* * *
Князі
із’їдуться
на снем,
щоб вирішити
сотні справ.
Обтрусять
дерево рясне
і припадуть
до вин і страв.
* * *
Хизові чоботи –
руські посли –
море глибокеє
перебрели,
бо василевс,
наче тур,
розметав
онуків
Олегового
щита.
* * *
Сольба до ромеїв –
солона судьба
слов’янського
роду-племені,
що у сльозах
материнських
купа
Борисфенових
лебедів.
***
Майстер
кулачного бою
замилувався габою
так,
наче око поклав
на повелительку
пав.
***
У ромеїв
і в татар
шану має
золотар,
до якого
вабить стежка,
як у вусі
та сережка.
***
Не з липи
дерти лико
підмовила кума –
ловити
коней диких
руками обома.
***
Черлене вино
у зеленому погарі
належить тому,
хто на білому огирі
чигор
стрілою прошив,
сов-чарівниць
розгрішив.
***
У пастушка-сиротини
(слово не збреше моє)
на очеретяну дудку
риба клює та клює…
***
Дунаєві кречет рече,
що крила скупав у меду,
сідає тому на плече,
дарує тамгу золоту.
***
Деруть роти – беруть на глум
смушеву шапку шаровари,
що лізти звикли напролом,
як сіроманці до кошари.
***
У кошового булава
ще пороху не нюхала.
Себе вигукують слова,
щоб їх уважно слухала.
***
Жне Виговський жито,
а Мартин Пушкар
цокає копитом
по гетьманський скарб…
***
Білоярої пшениці
напитаю для коня,
що на службі у лисиці
був прив’язаний до пня.
***
Ніс бахмат батира
на кривавий бал,
монастир над Стиром
дзенькнув як бокал.
***
За живу водицю
полягли віки.
Суд чекає крицю,
що клює з руки.
***
Із волячих шкур
над рікою міст…
…за очкур
пічкур
править з маж і хур
як за десять міст.
с. Зимна Вода
Пустомитівського району на Львівщині