Станіслав Новицький. «Воскресни із полум’я…»

382

* * *

Воскресни із полум’я

і нехай біля цього вогнища

виросте калина

нехай вона буде високою

нехай вона щовесни

сниться мені своїм

білим цвітом

 

Нехай я згадаю про тебе

як про мить мого життя

поміж садом і терновими

гіллями

 

Пробач мені

цей білий цвіт на калині

пробач мені ту забуту

мить

літнього вечора на

берегах  річки Сіверський

Донець

 

6 березня 2022 

м.Харків 

 

* * *

Мало землі

як же мало землі для них

а якщо точніше для їхніх тіл

я не знаю як їх звати

я не знаю хто їхні матері

хто може мене переконати що

вони згинули недаремно

 

їхні душі мені чужі

їхні сльози мені нестерпні

я не знаю їхніх імен

я не знаю їхніх матерів

 

Але я знаю кожного свого брата

але я знаю кожне ім’я своїх

навіть знаю їхнім матерів і сестер

знаю де вони народилися

знаю їхніх коханих

які чекають кожного дня їх голоси

 

але я не знаю навіщо їм

моя земля

навіщо їм їхня кров

яка пролита на полях моєї

землі

мало землі

як же мало землі для

їхніх тіл

і для нашої пам’яті

 

березень 2021 року 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!