Сатиричні мініатюри

303

 
 
 
Микола ПЕТРЕНКО
 
Микола Петренко і ярослав камінецький
БИТВИ ЗА ДЕПУТАТСТВО
Хто з нас лідер? – вовчі ігри,
З надміром снаги і сексу:
Голосують вовчі ікла –
Адже в них найбільше сенсу.
 
Не доляри, евро-гривні,
Не торбина гречки, врешті, –
В бій ідуть моржові бивні
З шалом лідерської честі.
 
Не шукай в чужих підмоги,
Не скачи в чужі округи, –
В бій ідуть лосині роги
З ревом лютої потуги.
 
Хто програв? – а нам не знати.
Тихнуть крики навіжені:
Набивають депутати
Зиском краденим кишені.
 
ДНО В КОРИТІ
Що ж, приймай оцю вістку як норму,
Бо вже так у цім світі дано:
Дно в кориті залежить від корму:
Більше корму – поглибшає дно.
 
ЧАРКА ІЗ НЕЖИВИМ
Що нам слава? Тільки дим,
Спів заздравний та єлей:
Пив я чарку з Неживим –
Бо у нього ювілей!
Підступився: – Ще налий:
Свище вітер в голові!
П’є не згірше Неживий,
Ніж усі ми, хто живі.
Хто не бачив, де й коли:
Вже як п’є – то тільки так!
Це ж на березі Сули
Для добра вродивсь козак.
Хай недоля брала кий –
Він звитяжно рвався в бій,
Наш живущий Неживий!
Тож іще раз – по одній!
 
ЩО ВИ, НІ!..
Це немов холери метастази
Проникають в суть, по саме дно:
Золотого щастя унітази –
І гівно в них? Що ви, не гівно!..
Це у тих, які одвічно ласі,
Хто борщів та каші не мина –
В нас – екстракт ікри та ананаса,
З домішками віскі та вина.
 

м.Львів   

 
Валерія БОГУСЛАВСЬКА
 
богуславська
ВАЛЕР’ЯНОВІ КРАПЛІ-2
Забудьмо рани і руїни,
Бо перемога вже близька:
Головкондитер України
Веде рошенівські війська.
 
ЗА ЖИТТЯ!
«За життя із Рабиновичем»! –
Закликає нас біг-борд.
І під тим біг-бордом стоячи,
Думу думає народ.
 
Чи розв’яже теорему? –
Панові кортить гарему,
Й не одну у нім Зарему.
А ковтне ерастоміну –
Всеньку неньку Україну
За наложницю би взяв.
Пан отой не із роззяв.
 
Про подібного панка
Каже люд: кишка тонка.
 
 
***
Ми існуємо в облозі,
Нами правлять глитаї.
МАФи зносять мафіозі,
Ставлять навзамін свої.
 
 
***

                   О. Стусенкові – на пародії

                          в «Укр. Літ. Газеті»

Що брутальніше, то крутіше.
Безсоромність – не фарс, а факт.
Він ґвалтує віршовану тишу,
З рани робить статевий акт.
 
***
Той обіцяє кулю в лоб,
А цей – відрубувати руки.
О пишномовності мікроб,
Гучні пустопорожні звуки!
 
 
***
Сергієві Борщевському – алаверди
Як заговорить українською Аваков,
Не гірший буде за Азарова Авакум
 
 
 
Аркадій МУЗИЧУК
 
478703128Аркадій Музичук
Люстрація
У Юрка Петро питає:
— Яка є причина,
Що так довго вибираєш
Для себе дружину?
— Що задовгі процедури —
Тут ти маєш рацію,
Я ж не граюсь в шури-мури,
А роблю люстрацію.
 
Ротація
— Чому так часто ти, Іване,
Жіночок міняєш?
Ну хіба усі погані?
— Ні, і я це знаю.
— То які ж тоді у тебе,
Друже, мотивації?
— Просто я роблю ретельно
Кадрові ротації.
 
Рейтинг
— На що скаржитесь, юначе —
Лікар запитав у Гриця.
— Та буває, що тиск скаче.
Але це усе дрібниця.
Запитать про інше хочу…
Та… не знаю… як сказати…
Рейтинг падає щоночі,
Як і чим його підняти?
 
Мобільна пара
Діду й бабі телефони
Купив онук Боря.
І тепер ці дві персони
Кожен день говорять.
Тільки вийде баба з хати
Уже дзвонить діду:
— Піди їсти дай курчатам!
— Я ще сам не снідав.
А уже через хвилину,
Ні сіло, ні впало,
Дід до баби:
— Катерино!
Де первак сховала?
— А щоб ти напивсь смоляки…
— А щоб ти… й так далі…
І пішли, пішли атаки
По всій вертикалі.
Вже мобілочки червоні
Від їхніх емоцій.
Та ніхто у телефоні
Відступать не хоче.
Перемир’я наступає
В тому лиш випадку,
Як всі четверо згасають
І йдуть на підзарядку.
 
По якому каналу
До невісточки свекруха:
— Голос совісті ти слухай!
— Я не проти, — каже Алла, —
По якому це каналу?
 
Децентралізація
— Децентралізація…
Хто вона для нас,
Що гучні овації
Виклика щораз?
Президент з прем’єром
Хвалять на всі сто!?
Депутати, мери…
Хто ж вона є? Хто?
До, після обіду,
Уже котрий день,
Пита баба діда.
Він — анітелень.
Якось по вечері,
Бабі тет-а-тет,
Зачинивши двері,
Дід відкрив секрет:
— Ось хіба бувало,
Пам’ятаєш ти,
Щоб ділились салом
З мишами коти???
 
Тітка Ліза і шенгенська віза
У Європу тітка Ліза
Отримала шенгенвізу.
І тепер на роздоріжжі:
Ждуть її вже у Парижі,
В Будапешті, у Варшаві,
У Софії, Братіславі,
В Римі, Лондоні і в Ризі…
Що ще треба тітці Лізі?
Розгубилася на мить,
Бо й туди, й туди кортить.
Далі рідного села
Ще ніколи не була.
І тут раптом… Це не сміх —
Вся Європа біля ніг.
Вся, від заходу до сходу…
Маючи таку нагоду,
Тітка Ліза до кордону:
— Хочу швидше в єврозону!
Увірвавсь уже терпець!
— Покажіть свій гаманець?
— А мені, платити нічим…
— Ну, тоді назад… в Бердичів.
…Сіла тітка на кордоні
В українській рідній зоні.
Небо пахло рідним димом
І безвізовим режимом…
Може й досі б ще сиділа
Та… корова розбудила.
Ось такий казковий сон
Про безвізовий закон
Тітці Лізі сниться вп’яте.
Значить, віщим може стати!
 
***
На аркуш «начесав» думок,
як… вошей – на хустину…
А далі – начепив замок:
на душу на дитинну…
 
Думки… думки… думки-думки!
Багато їх упало!
Та давить серце щем гіркий:
ще ж скільки(!) «гнид»
зосталось…
 
Повилупляються вони:
думки – кусючі воші –
і будуть нагло лізти в сни…
стріляти – межи очі!
 
А я їх знову «начешу»
на аркуш сніжно-білий…
Нового вірша напишу:
про те, що наболіло…
Василь Мошуренко
 
Олександр СУШКО
 

На аркуш начесав думок,
Як вошей на хустину.
Але свербить іще лобок
Потилиця і спина.
 
Душу завзято комашню,
Яка в матні сховалась.
А я ж – поет! Я – не меню!
Натхнення свіжа парость!
 
Нажирувалися вони,
Оці кусючі воші.
Здорові, наче ті слони,
Гризуть мене без грошей.
 
Комах чимало начешу
На аркуш сніжно-білий
І тихо ззаду підсажу
Пегасові на крила.
 
Нехай чухмариться лошак,
Зубиськами скрегоче,
Бо тільки пукає, мудак,
Літати геть не хоче.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!