РОЗГОВІННЯ

Легкокрил над зеленим роздоллям
Розговіння каштанів розніс.
І стоять, наче свахи, тополі
Над дівочим стремлінням беріз.
Ясени-бо, немов музиканти,
Змаху палички-блискавки ждуть…
Вдарять грози, неначе куранти,
І освятять весну молоду!

БЛАГОСЛОВЕННА ДЛАНЬ ГОСПОДНЯ!
Чекаю з нетерпінням нині знов я,
Коли по всіх тривогах злих ночей
Торкнеться втомлених моїх очей
Благословенням вранці длань Господня.
І приступлю до хатнього стерна я,
Молитву у картинах настелю…      
За двері викину вчорашню тлю
Нехай до мене свіжість завітає.
Ікона – знак смиренний у кутку є
Під рушником матусиних надій.
То світ єдиний і безмежний мій
У строях слова віру торжествує!
* * *
Я літати буду у твоєму небі,
Принесу із висі вітер свіжосил.
Народжусь краплиною – і впаду для тебе,
В твою спраглу душу доторком роси.

Ти нап’єшся щастя із мого кохання,
Що горить тремтливо у твоїх очах.
Спопелишся п’янко – і замре бажання
Чистим сріблом смутку на моїх   устах.

Прикрашу я пристрасть ніжністю для тебе,
До життя жаданого щиро пригорнусь…
Мені клітки навіть злотної не треба,
Бо, як вільна птаха, бачу вишину!

* * *
Не забуваймо усякчас,
Блукаючи десь там світами,
Що є земля свята за нами
І рідні вікна дивляться на нас!

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

м.Луцьк

 

Від редакції. Щиро дякуємо заслуженому діячеві мистецтв України, шановному Петру Петровичу Маху за сприяння у передплаті і популяризацію «Української літературної газети». Завдяки старанням П.Маха у нас додалося 33 передплатники.