Пилип Юрик. «Геть з України бандючу братву!»

321

КОНОТОПСЬКА СЛАВА

 

Ніби хмара, стали раттю

Вої українські,

Огляда Виговський-батько

Многолюдне військо.

 

І відлунює долина

Біля Конотопа:

– Гей, ми вражу москалину

У болоті втопим!

 

На узліссі й на галявах

Шикувались вої,

Загукали: «Слава! Слава!»

І пішли до бою.

 

Вже не знайдуть москаленки

Прадідів могили –

Вражим трупом козаченьки

Річку загатили.

 

Начувайтесь, шовінюги,

Путлери московські!

В бій, як треба, й праонуків

Поведе Виговський.

 

 

КІНЬ САГАЙДАЧНОГО

 

1618 року гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний із Військом Запорозьким Низовим пішов під Москву, аби виручити королевича Владислава. Дорогою козаки розгромили багато московських фортець і міст, взяли Москву, але кремля не штурмували.

 

Курськ і Єлець

зруйнували козаченьки,

Ливни, Михайлів здали корогву!

Кінь Конашевича,

кінь Сагайдачного,

Гетьмана славного,

топче Москву!

 

У московітів

мармизи розпачливі.

Це їм не сниться! Це все наяву:

Кінь Конашевича,

кінь Сагайдачного,

Гетьмана славного,

топче Москву!

 

Вкутана Яуза

хмарами мрячними,

Паморозь сива вкриває траву.

Кінь Конашевича,

кінь Сагайдачного,

Гетьмана славного,

топче Москву!

 

Крешуть підкови

іскринами величі.

Гетьман до неба возніс булаву.

Кінь Сагайдачного,

кінь Конашевича,

Воїна славного, топче Москву!

 

О схаменіться,

пуцьки необачнії!

Геть з України бандючу братву!

Бо й наші танки,

як кінь Сагайдачного,

Також потопчуть

обдерту Москву!

 

 

УКРАЇНА  І  БОЛГАРІЯ

 

                   Хороша страна Болгария,

                   А Россия – лучше всех.

Михаил ИСАКОВСКИЙ

 

Москалина в етнографію

(Як і в мафію) уліз –

У навколишніх парафіях

Пропагує шовінізм.

 

Всюди з себе корчить барина,

Задля звихнутих ідей

Українця і болгарина

Має за недолюдей…

 

Вмію шпрехать

по-московському,

Тож, якби живим застав,

Я б Михайлу Ісаковському

Щиру правдоньку сказав:

– Не співатиму вам арії

І не литиму бальзам,

Бо Росії до Болгарії,

Як до неба тракторам!

 

Ви в Росії бражку жлу́ктите,

По́тяг ваш в багнюку вгруз,

Натомі́сть болгари фруктами

Годували весь Союз!

Українці із болгарами

З ваших вирвались сітей,

Територій не загарбали,

Не зневолили людей.

 

Співпадають наші прагнення

(І у цьому – віща суть!):

Запоріжжя разом з Габровим

Планетарний сміх кують!

 

Ми – держави давніх аріїв,

Тож у нас є гонор свій:

Україна і Болгарія

Кращі будь-яких росій.

 

 

МАЙЖЕ ІСТОРИЧНЕ

 

Аскольд і Дір ішли на Візантію,

Коли вже червень дарував тепло.

Вони тоді пішли б і на Росію,

Але ж чомусь Росії не було…

 

Олег також був славою повитий.

Хозарин

щоб не підіймав глави –

Побив його.

Вгилив би й московіту,

Але, на жаль,

ще не було Москви…

 

На Русь зі сходу

орд лихих набіги

Траплялися. Копитами гуло!

Москву спалить хотіли печеніги,

Але її чомусь ще не було.

 

А Святослав

добрався аж до Волги –

Ніс Русь туди

всім недругам на зло.

В Москву й попів

послала б мати Ольга,

Але Москви тоді ще не було.

 

І Ярослав відвоював Чернігів

(А з москалем йому не повезло),

Тому орду

він знищив, печенігів,

Бо москаля в помині не було.

 

В історії далекій бачу диво,

Коли в минулу задивлюся даль:

Русь-Україно!

Ти була б щаслива,

Якби в болоті

не зродивсь москаль!

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!