Птахи задзеркалля

158

 

Уже майже
двадцять років я працюю разом з Мар’яною Ільницькою (Комарицею). За цей час
вона не тільки встигла стати серйозним науковцем – захистити кандидатську й
докторську дисертації, видати дві наукові книги й поетичну збірку «Діалектика
неба» (2006), а й народити та виховати двох донечок. А найголовніше – вона не
перестала писати віршів. Щоправда, пише їх мало, довго виношуючи, іноді читає,
а частіше — ні, але мені завжди цікаво спостерігати, як вона змінюється, коли
напише щось нове, і немовби п’яніє від знайдених образів чи метафор, як від
надмірної кількості озону. Це той випадок, коли поезія скрашує життя науковця,
дозволяє бодай на хвильку перенестися зі світу серйозних досліджень у світ
чаруючої краси.

Та портрет
Мар’яни як поетки й науковця був би неповним, якби я не описав нашого кабінету
і її робочого стола, який стоїть при самому вході до кімнати. Щоб менше
відволікатися від роботи, вона зробила над столом маленьку етажерку, а на неї
поставила два вазонки з квітами. Врешті, прикрасила всю кімнату, створивши
своєрідне квіткове царство. Тож коли б вам довелося завітати до нас у гості, то
ви не одразу б зауважили Мар’яну серед квітів.

Личило б ще щось
додати про її поезію. Але мені видається, що поезія сама говорить за себе.
Особисто мені подобаються ті її вірші, у яких відчутне глибоке дихання і ритм
серцебиття.

Василь ҐАБОР

 

***

Витерти ноги

перед

дверима

премудрості

потойбіч

стукає

Христос

 

***

Риби

птахи

задзеркалля

мовчки

летять

у Леті

 

***

Вода зупинилась

в очах

Риби

час потік

 

***

Коли сонце

було

богом

місяць розмінював
дні

і спливав час

як волосся

за Дунаєм

аж заручена
дівчина

стала

скіфською бабою

 

***

Жінка на
п’єдесталі

каблуків

почувається

вищою

від себе

чорне обрамлення
ніг —

кава

в білім горнятку      

навиворіт

ховає на дні

гіркий

осад

бажання

пізнати

долю

 

***

Підняти

Ахіллесову п’яту

жінки

на висоту каблука

шлях

від міфу

до казки

 

***

           Мар’яні
Савці

Турбулентність
мовчання

змушує

здійснити крок

ліворуч

у танець

або праворуч

у слово          

в таємній надії

знайти колись

вихід

з замкнутого кола

стандартних па

музичної скриньки

бермудського

трикутника

почуттів

 

ДОВЕДЕННЯ ВІД СУПРОТИВНОГО

Ти колись думав

перевернути

світ

і ми весело

бігли

паралельними
прямими

у двох

системах

координат

та вісь хитнулась

і ми

глянули на
креслення

що це за
перпендикуляр

скрикнув ти

і втратив

точку опори

бо так і не зміг
зрозуміти

що я була

у трьох

вимірах

 

***

З червоного
полум’я

завжди

лишається

чорний попіл

і

білий дим

***

Грона

ворон

вісники снігу

білим по чорному

чорним по білому

інверс

книги

вічності

***

Вечірні будинки

світять

очима

за чиїсь гріхи

 

Soli Deo

Господи

добре нам

тут бути

зробимо три
намети

во ім’я Отця

і Сина

і Святого Духа

 

***

Хто потішить

Риб

у їхніх ангелів

мокрі

й солоні

крила

 

***

            Б.
І. Антоничу

Риба

мовчить

бо досі

тримає в роті
сонце

ілюзію

світла

світу

 

***

Я Золота Рибка

щастя

коли

спіймана

завжди повертаюсь

у свою

казку

де нікому
виконати

три

мої

бажання

 

м. Львів

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!