Поза Чумацьким Шляхом

ходім

аби ніхто не здогадався

що це ми

відпустили

день

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

 

не слухай

коли говоритиму

що моя рука

не тримає тепла твоєї

 

що

задивляюся на чоловіків

після яких

нема виходу в минуле

 

що ти

мені винен

свою половину

 

що

вмовкаю

не доказавши

вечірню молитву

бо в ній

ні слова про тебе

 

поглянь

на місячній доріжці

не росте трава

 

то де нам  сісти?

 

 

***

Полтво

грішнице

котра прощення

виблагала завчасно

і тепер чекає

страшного суду

 

тобі місце

в Едемському саду

бо в ріці живої води

люди не знатимуть броду

 

та

коли

в судний день

воскресатимуть мертві

стань перед Богом

у  їхньому кінці

щоби за твоєю спиною

не перемовлялися

 

***

серед цих снігів

я тільки паломник

який

прибувши сюди

позбивав до крові сліди

 

домолюся тут

аби ніхто не накинувся

коли

благатиму Бога

не бити  по пальцях

як обійматиму

не мені

призначеного

 

снігом

засипало межу

яку гріх переступати

 

***

лінію долі

вбирає в себе

рука

 

хапай кінець лінії

та рятуйся

бо тут

можна снитися

лише чужим

 

а зі сну

вночі

страшно вертатися

запалюй свічку

аби провела

вона ж загасає

не хоче

нікого

і

нічого

бачити

 

м. Луцьк