Метеор Лехма
по божевільній ночі
полоснув метеоритний Лехма
обпікши нас
Хвіст його жере вогонь
тканина молодят на весіллі
Ерос вдивлявся у нас
і процесію весілля ,
І процесію весілля…
Ніде ми не бачимо
опоночі звір
метеор горить Bukra
поглинає дорогу
у випуклість ока
божевілля душі
шалено
палає свободи
все наше єство вібрує
швидкістю
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
очей –
очі стали божественними
ми не зробили нічого, що
з Presicion скульптори
в поліфонію голосу скрипок –
ми злетіли на сьоме небі
в пошуках дощу, граду, снігу …. метеорів, зірок
до нашого приходу до Бога не було нічого…
нічого не міг згадати в невпинній ході,
він мчить з такою ж швидкістю невинний, що
метастазами охоплена
його пам’ять.
Пожежа вгамована небом.
впав …
і помер після двох років
шлях спіралі, що
знову зітханнями запалена
скульптурою звірячого безуму
наших рук…
які стали – штучними…
Tetova 2 квітня 2012
***
Коли повітря згущене паром
всмокталося в
шал вітряної спіралі
що вже й не відірвати очей
завмерли мої слова
Північна температура
заморозила їх
у моїй кишені
як штучну втіху
Ваші руки впірнули
в ритуальний концерт
скрипкові крики
після повернення
Профілю, що ліпило повітря,
вдивлялося у
зменшені
силуети ангелів …
Де..
на божественну літеру
хотілося
почепити містерію любові
й читати далі Адама і Єви
Міф про посміховисько грішників
з жаги, розсипаної на проміння полюсів
профілю повітря, що
ми осяяли в парі
свого силуету часу…
А.Л.М
Коли тумани ввірвалися в розум
Ви – ініціація
яскравого танго
і я не міг втягти вас у
свої очі,
заморожені нордичною оболонкою
мої слова закрижаніли
коли Ви лід
вкидали один за одним у кишеню
як забавку…
Я відмовився від
себе…
У Ваших руках
вихлюпнута ритуальна
музика,
в’їдалася в плачі скрипок
всюди
тумани заполонили повітря
силуети ангелів спустилися
в божественну книгу
ви могли бачити
любов
очима вашої пристрасті
Ви читаєте мені древню
легенду Адама і
Єви
і міф про свій гріх
захоплений шалом вашого великого звірячого бажання.
ти був сміхом, який входив у мене…
Тетово 2013
Переклала Леся Мудрак
Біографічна довідка: Шаіп
Емерлаху Поет. Народився 1962 року в с. Требош (поблизу Тетово). Закінчив
філологічний факультет Пріштінського університету (спеціальність: албанська
мова та література). Магістерський ступінь здобув у Тиранському університеті
(Албанія). Директор Міжнародного поетичного фестивалю “Ditet e Naimit”. Пише
албанською мовою. Автор поетичних книжок: “Хрещення років” (1994), “Зірваний
проект” (1997), “Маленька смерть” (2001) та ін. Лауреат багатьох міжнародних
поетичних нагород.