Поезія Балкан

160

Метеор Лехма

по божевільній ночі
полоснув метеоритний Лехма
обпікши нас
Хвіст його жере вогонь

тканина молодят на весіллі
Ерос вдивлявся у нас
і процесію весілля ,
І процесію весілля…
Ніде ми не бачимо

опоночі звір
метеор горить Bukra
поглинає дорогу
у випуклість ока
 божевілля душі

       шалено
палає свободи
все наше єство вібрує
швидкістю

                         очей –
очі стали божественними
ми не зробили нічого, що
з Presicion скульптори
в  поліфонію голосу скрипок –

ми злетіли на сьоме небі
в пошуках дощу, граду, снігу …. метеорів, зірок
до нашого приходу до Бога не було нічого…

нічого не міг згадати в невпинній ході,
він мчить з такою ж швидкістю невинний, що

метастазами охоплена
його пам’ять.
Пожежа вгамована небом.

впав …
і помер після двох років
шлях спіралі, що
знову зітханнями запалена
скульптурою звірячого безуму
наших рук…

які стали – штучними…

Tetova 2 квітня 2012

 

***

Коли повітря згущене паром

всмокталося в
шал вітряної спіралі
що вже й не відірвати очей

завмерли мої слова
Північна температура

заморозила їх
у моїй кишені  

як штучну втіху
Ваші руки впірнули

в ритуальний концерт
скрипкові крики
після повернення

Профілю, що ліпило повітря,

вдивлялося у

зменшені
силуети ангелів …

 Де..
 на божественну літеру

 хотілося
 почепити містерію любові
 й читати далі Адама і Єви

Міф про посміховисько грішників
з жаги, розсипаної на проміння полюсів

профілю повітря, що

ми осяяли в парі

свого силуету часу…

 

А.Л.М

 

 Коли тумани ввірвалися в розум

Ви – ініціація
 яскравого танго
і я не міг втягти вас у
свої очі,
заморожені нордичною оболонкою

мої слова закрижаніли

коли Ви лід
вкидали один за одним у кишеню

як забавку…
Я відмовився від
себе…

У Ваших  руках

вихлюпнута ритуальна
музика,
в’їдалася в плачі скрипок

всюди
тумани заполонили повітря

силуети ангелів спустилися
в божественну книгу

ви могли бачити
любов
очима вашої пристрасті
Ви читаєте мені древню
легенду Адама і
Єви

і міф про свій гріх

захоплений шалом вашого великого звірячого бажання.
ти був сміхом, який входив у мене…

 

 

Тетово 2013

 

                                               
Переклала Леся Мудрак

 

 

Біографічна довідка: Шаіп
Емерлаху Поет. Народився 1962 року в с. Требош (поблизу Тетово). Закінчив
філологічний факультет Пріштінського університету (спеціальність: албанська
мова та література). Магістерський ступінь здобув у Тиранському університеті
(Албанія). Директор Міжнародного поетичного фестивалю “Ditet e Naimit”. Пише
албанською мовою. Автор поетичних книжок: “Хрещення років” (1994), “Зірваний
проект” (1997), “Маленька смерть” (2001) та ін. Лауреат багатьох міжнародних
поетичних нагород.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!