Переклади з сербської Анни Багряної

Іскра ПЕНЕВА (Сербія)

 

ВІДБУТТЯ БАЖАННЯ

Я мешкаю на залізничній станції

Із кожним відправленим потягом

Одне моє бажання вирушає мандрувати світом

 

У якомусь новому місті

На якійсь станції

Воно виходить

Літає над будинками

Під хмарами

Роззирається і росте

 

Коли ж бажання як слід виросте

Збудеться

Далеко від мене

 

Мініатюра

Світанок у Белграді

Метушливі вулиці

І люди

 

Ранкова кава

Сніданок у пекарні

Обід ополудні

Вечеря на паромі посеред Дунаю

 

Людина у своєму ліжку

Вдячно заплющує очі

Бо це був

Іще один звичайний день

 

ТРАПЕЗА

Ненавиджу газовану воду

 

Зате

Люблю яблуко

 

Поділимо його навпіл

Ану вкуси

 

Ні

Я не Єва

 

Просто хочу

Тебе завести

 

ВІДКРИТТЯ

Ми ловили хмари

Рибальськими сітями

Несли їх додому

Накладали в тарілки

Ділили на рівні шматочки

І жадібно ковтали

 

Ми стали видіннями

Здіймали погляди до неба

І шукали відповідь

 

Непомітно наближалися

Думали про серцебиття

Це божевілля

Нас будили янголи

Влучали камінням у голови

Ми падали на землю

Непритомні

Момент волі бліднув

 

Час для зустрічі

З пробудженням

 

ВИБУДОВУВАННЯ ЧАСУ

Ми зводили будівлі

Багато років споруджували камінні блоки

Добудовували міцні стіни

Поверх за поверхом

У далеких висотах

 

Всередині – пречудово

Орнаменти – дбайливо підібрані

І різнобарвні скельця

Для мозаїки

 

На майданчиках між поверхами

Ми розширювали

Східці з мармуру

Спіральні але тісні

 

Ставили

Двері

Вікна

Відчинені

Щоб крізь них заходило повітря

Із запахом солі

Лаванди й вербени

 

А якщо подивитися вгору

На синьому небі – зорі що падають

І Чумацький Шлях

Адже це –

Дім безнебесний

 

Розлука

Всю тугу Світу я сховала

В собі

 

Мого плачу не досить

Щоб позбутися

Непосильного тягаря

 

Тиша – досконала

Грім над озером

Власне це тріпотіння метелика

Сутність що пояснює

Створення ночі і дня

В яких небо й дощі

Є меншими ніж моя туга

 

Дощ у пустелі

Я схильна до помилок

В той час коли дощ падає на пісок

 

На короткий час пустеля розквітає

 

Непердбачувана й дика

Я встигаю увійти у свою тінь

Переклад з сербської Анни Багряної

 

Іскра Пенева

Народилася 1980 року в Белграді. Закінчила математичний факультет Белградського університету. Автор поетичних книжок: “Ящик з дев’ятьма боками” (2002), “Вогонь і метелик” (2004), “Шляхи опісля” (2006, у співавторстві). Включена до антологій сербської та македонської літератур. Поезії перекладені македонською, болгарською, албанською, англійською, шведською, ісландською, корейською та російською мовами. Лауреат премії фестивалю “Поетичний шлях”. Співпрацює з літературним часописом “Македонське світло”. Член Спілки письменників Сербії.

 

«Українська літературна газета» №19 (259) від 27 вересня 2019

Залишити коментар