Переклади з сербської Анни Багряної

Іскра ПЕНЕВА (Сербія)
 
ВІДБУТТЯ БАЖАННЯ
Я мешкаю на залізничній станції
Із кожним відправленим потягом
Одне моє бажання вирушає мандрувати світом
 
У якомусь новому місті
На якійсь станції
Воно виходить
Літає над будинками
Під хмарами
Роззирається і росте
 
Коли ж бажання як слід виросте
Збудеться
Далеко від мене
 
МІНІАТЮРА
Світанок у Белграді
Метушливі вулиці
І люди
 
Ранкова кава
Сніданок у пекарні
Обід ополудні
Вечеря на паромі посеред Дунаю
 
Людина у своєму ліжку
Вдячно заплющує очі
Бо це був
Іще один звичайний день
 
ТРАПЕЗА
Ненавиджу газовану воду
 
Зате
Люблю яблуко
 
Поділимо його навпіл
Ану вкуси
 
Ні
Я не Єва
 
Просто хочу
Тебе завести
 
ВІДКРИТТЯ
Ми ловили хмари
Рибальськими сітями
Несли їх додому
Накладали в тарілки
Ділили на рівні шматочки
І жадібно ковтали
 
Ми стали видіннями
Здіймали погляди до неба
І шукали відповідь
 
Непомітно наближалися
Думали про серцебиття
Це божевілля
Нас будили янголи
Влучали камінням у голови
Ми падали на землю
Непритомні
Момент волі бліднув
 
Час для зустрічі
З пробудженням
 
ВИБУДОВУВАННЯ ЧАСУ
Ми зводили будівлі
Багато років споруджували камінні блоки
Добудовували міцні стіни
Поверх за поверхом
У далеких висотах
 
Всередині – пречудово
Орнаменти – дбайливо підібрані
І різнобарвні скельця
Для мозаїки
 
На майданчиках між поверхами
Ми розширювали
Східці з мармуру
Спіральні але тісні
 
Ставили
Двері
Вікна
Відчинені
Щоб крізь них заходило повітря
Із запахом солі
Лаванди й вербени
 
А якщо подивитися вгору
На синьому небі – зорі що падають
І Чумацький Шлях
Адже це –
Дім безнебесний
 
РОЗЛУКА
Всю тугу Світу я сховала
В собі
 
Мого плачу не досить
Щоб позбутися
Непосильного тягаря
 
Тиша – досконала
Грім над озером
Власне це тріпотіння метелика
Сутність що пояснює
Створення ночі і дня
В яких небо й дощі
Є меншими ніж моя туга
 
Дощ у пустелі
Я схильна до помилок
В той час коли дощ падає на пісок
 
На короткий час пустеля розквітає
 
Непердбачувана й дика
Я встигаю увійти у свою тінь
Переклад з сербської Анни Багряної
 
Іскра Пенева
Народилася 1980 року в Белграді. Закінчила математичний факультет Белградського університету. Автор поетичних книжок: “Ящик з дев’ятьма боками” (2002), “Вогонь і метелик” (2004), “Шляхи опісля” (2006, у співавторстві). Включена до антологій сербської та македонської літератур. Поезії перекладені македонською, болгарською, албанською, англійською, шведською, ісландською, корейською та російською мовами. Лауреат премії фестивалю “Поетичний шлях”. Співпрацює з літературним часописом “Македонське світло”. Член Спілки письменників Сербії.
 
«Українська літературна газета» №19 (259) від 27 вересня 2019