“Українська літературна газета”, ч. 12 (380), грудень 2025
Подружки твої
Вже у хаті не нудно, не порожньо
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Без сім’ї.
Вже по сорок не мамині подружки,
А твої.
Вже запрошуєш прямо –
не потайки –
На інтим.
Вже бо сорок не маминим подружкам,
А твоїм.
Як покраще – підказуєш подумки
Молодим.
Вже по сорок не маминим подружкам,
А твоїм.
На тонометрі тискові позначки
Чималі.
І по сорок не мамині подружки,
А твої.
Ви зминали і постіль, і подушки
Для утіх.
А дітей народили ці подружки
Не твоїх.
Вір у дива
У жорстокому світі живеш,
Серце дуже не рви.
Тут немає для підлості меж,
А ти гідно живи!
Приспів:
Навіть коли від нещасть і невдач
Обертом йде голова.
Ти не заплач, не забудь, не пробач.
Вір у дива.
Вір у дива.
За помилки себе не картай,
Не жалкуй за старе.
Навіть якщо поганий врожай,
Знову сіяти тре. Приспів.
Ті, кому ти колись допоміг,
Вже твої вороги.
А кому ти позичити зміг –
Не повернуть борги. Приспів.
Він її, наче кицьку,
носив на плечі
Прибігала до нього,
задерши хвоста.
Наче кицька, розкуто лягала.
Він, мовляв, не святий
і вона не свята,
Тож охоче із ним ночувала
Жили весело, швидко,
розкуто вони,
Легковажили і усміхались.
Та не знали, що скоро
настануть ті дні,
Коли раптом усе помінялось.
Приспів:
Він її, наче кицьку, носив на плечі.
Прибігала вона і удень, і вночі.
А коли він не міг чи коли не хотів,
Йшла до інших, як кицька
до різних котів.
Підірвався на міні і сів на візок,
І для інших він став нецікавим.
Десь за рік народився у нього синок,
Бо вона була дуже ласкава.
Він у неї живе, свою хату здає,
Живуть скромно та дуже помірно.
Він щасливий, бо син
і вона в нього є,
І нарешті вона йому вірна.
Приспів.
Співаєш про кохання
Твоїй Батьківщині погано,
багато людей у скруті.
Не кожному навіть вдалося вчорашній подужати день.
Твої пісеньки попсові,
як соплі рожеві надуті.
Кохання, розлуки та квіти –
це теми твоїх пісень.
Приспів:
Співаєш про кохання –
Римуєш зі «світання»,
З «остання» та «зітхання»…
Простенькі пісеньки.
При кожній владі можна
Співати про кохання,
Вагання та чекання
Розпачливі рядки.
Навколо – проблеми та горе,
Безправ’я, брехня і бідність.
Ми, наче свиня у калюжі,
купаємося у брехні.
Нас менше стає постійно – бездітність та малодітність.
На фоні суцільного лиха –
солодкі твої пісні.
Приспів.
Про зорі, і сонце, і квіти –
заношена кисла тема.
За це не уб’ють, не посадять,
і навіть гуртом не поб’ють.
Твої пісеньки про кохання безпечними є для тебе.
І владу вони не розсердять,
а може і привернуть.
Приспів.
Одружений втретє
Хай про нього напишуть в газеті,
Може хтось би за приклад узяв.
Ось він зараз одружений втретє,
А коханку він не міняв.
І хоча його жінка в декреті,
Він до жінки уважніший став.
Бо хоча він одружений втретє,
Та коханку він не міняв.
Не будуй драматичних сюжетів.
Не шукай для розлучень підстав.
Він же вірний – одружений втретє,
А коханку він не міняв.
Не шукайте у шафі скелетів
І утримайтеся від розправ!
Ну, буває, – одружений втретє,
Та коханку ж він не міняв!
Ви занурені у інтернеті,
А він справжнє життя пізнав.
В нього жінка, яка уже третя,
І коханка – він не міняв. І коханка, і жінка це знає,
Що кохає одразу обох.
А кохання його вистачає
Цілковито на них на двох.
Босяк і маестро
Було свято.
Оркестр какофонив.
Бив по вухах, немов молотком.
Через ті децибели симфоній
Я нікого не чув за столом.
Підійшовши до того оркестру,
Кобуру показавши їм ледь,
Я промовив: «Ваш вихід, маестри!».
І маестри вийшли геть.
Я промовив: «Ваш вихід, маестри!».
І маестри вийшли геть.
А з коханою, щоб не грішити
І народжувати малюків,
Ми узгодили разом пожити.
Тільки згода потрібна батьків.
Каже, скоро уточнимо дату.
Прийдеш в гості і чаю поп’єш.
Каже, що буде в захваті тато
І її матуся теж.
Вона впевнена, втішиться тато
і її матуся теж.
Ось додому мене запросили,
Я ж уже не чужий для сім“ї.
Швидко двері мені відчинили –
Ледь не вилізли очі мої.
На порозі – скрипаль із оркестру.
Я почав щось тулить про любов.
І почув «Іди геть!» від маестро.
І я мовчки геть пішов.
«Іди геть!» промовляє маестро.
І я мовчки геть пішов.
Студентський гуртожиток
До міста приїхали, дуже хотіли навчатися.
І хлопці живуть у гуртожитку поруч з дівчатами.
Уранці виходять багато облич дуже заспаних.
Тверезі бувають, але вже немає незайманих.
Приспів:
Студентський гуртожиток.
Є дні, що тут весело прожито.
Батькам і не снилося,
Як пилося тут і любилося.
Тут мають бажання
І здійснень чекають бажання.
А як же навчання?
Та кому тут потрібне навчання?!
Розносять плітки, один одного вічно оббріхують.
Когось обговорювати – є щоденною втіхою.
Зі спільної кухні смердить чимось кислим та смаженим.
Якщо ти голодний, то не почувайся ображеним.
Приспів.
А хлопці з гуртожитку мріють розжитись квартирами.
Дівчата вважають кількох музикантів кумирами
І заміж не проти – з банкірами чи з ювелірами.
А поки чергуються дні різнобарвні із сірими.
Приспів.
Диванні експерти
Сидять і лежать, і читають,
І дивляться, і коментують.
Диванні експерти все знають –
У коментарях пропонують.
За їхніми коментарями
Не видно розумного слова,
Яке прослизає місцями –
Та тоне в словесній полові.
Приспів:
Знов на екранах навала вістей,
А десь з інших боків екранів –
Повні дивани розумних людей,
Експертів – повні дивани.
Кому ще пожити чи вмерти –
Експерти вам напрогнозують.
Прогнози диванних експертів
Нічого давно не вартують.
Де тут перемога, де зрада…
Яким стане нам курс валюти…
Яка в нас погана естрада…
Які хабарі в інституті…
Приспів.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.