“Українська літературна газета”, ч. 3 (347), березень 2023
ПОКЛИК
Далеко від мого полону
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Здригалися брили земні.
Коли в мені простір холонув,
Карлючився степ у вогні.
І у завиванні сирени
В душі замовкали світи.
І все моє буйство шалене
Стискалося до гіркоти.
Це час розминувся з феншуєм –
Його всі печалі трясуть…
Та поклик до Спасу віншує
Всю нашу нескорену суть.
НЕБО
Небо стало таким далеким,
Мов ховається від ракет.
В нім не чути пташиний клекіт.
В нім не бачити серця лет.
Бо заглиблене тільки в себе
І закутане у печаль,
Посіріло від горя небо,
Щоб сховати жагу мовчань.
Нам до нього тягнутись треба,
Мов до ранку солодким снам.
Повертайся скоріше, небо,
Бо без тебе нестерпно нам.
СКРИЖАЛЬ
Ось у жилах набрякла вся суть
Крізь життя гомінку непроглядь.
Гумконвої за обрій ідуть,
У підвали ракети летять.
І бабуся не встане тепер,
Бо із ліками в нас тут напряг.
Запізнивсь на добу волонтер –
На чужинських блокпостах застряг.
Поховаємо власну печаль
І поставимо хрест на сльозі…
Бо вже знаємо, що у скрижаль
Вкарбувати ми мусимо всім.
РУКА
Рука шукає свого ката,
Який таврований на Z.
Вона обвуглена й відтята.
Але крізь лютий біль повзе.
Щоб учепитися у горло
Чи дотягнутися до лап…
Вона знесилена і квола,
Та гнів її ще не заслаб.
Дарма від неї утікати –
В які ти нори не залізь.
Рука шукає свого ката.
Вона його настигне скрізь.
ЗАКЛИНАННЯ
Прокинься до першого поверху,
Коли тебе вибух знесе.
Немов від кинджального помаху
Будинок складеться – і все…
І будуть кістки під завалами
Волати до втрачених душ.
Застогне земля під обвалами,
Заграє заобрійний туш.
Бажатимеш промаху ворогу
В жахливій нестерпності тиш.
Прокинься до першого поверху,
Якщо ще живим долетиш.
МАСКИ
У Ілона Маска
знесилена маска
на цім маскараді
сліпої нудьги.
Тут кожна підказка –
мов долі зав’язка,
де всі переваги
не мають ваги.
Знов сушимо весла –
ще крига не скресла.
І над сподіваннями
туга ячить.
О, буде вам «Тесла»,
як віра воскресла,
що свідків мовчання
волати навчить.
А потім «Хаймарси»
розвіють всі фарси
про світ, у якому
без масок війна…
Тому ти до Марса
ніколи не квапся,
поки ще Земля
під тобою луна.
ОСІНЬ
Остудимося смугами життя.
У нас так мало слів для переносів.
Та скинемося мріями на стяг.
Уже перемагає тугу осінь.
Вона крізь нас у час не поспіша,
Бо ще багато фарб в руках у неї.
А може, це тонка її душа
Розпростується дивом над землею…
То чарами, то жарами тече.
Сплітає із умовностей сполуки.
І світ гаптує зорями очей.
І полум’ям спада на хресні луки.
ТЕРЕЗИ
Тишком-нишком твої міражі
Утікають за обрій відплати.
Але ти ще стоїш на межі,
Приміряючи марності лати.
Гороскопи розтрощені впень.
Зодіаки гасають по колу.
Чи настане відвертості день?
Чи скасує суддя протоколи?
Запишись у відлуння грози.
Онде гори хитаються в зморі.
І застиглі мовчать Терези,
Мов солдати в посмертнім дозорі.
* * *
У небо падають вночі
Мої солдати.
І тільки в полум’ї свічі –
Смиренні дати.
Їм ангели серед видінь
Вже тчуть узори.
А ми між цих лунких падінь
Ховаєм зорі.
І завмирає у серцях
Жива півкуля.
Нам тільки ноша спільна ця –
Смертельна куля.
Розірвуть тишу знов сичі.
Заснуть гармати…
У небо падають вночі
Мої солдати.
Нова Каховка – Львів – Київ
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.