Олександр Габович. «Військовий однострій»

164

Вони ідуть в радянськім однострої –

Це вам не накрохмалений Шекспір -,

Завжди готові до страшного бою,

Підтриманого зойками про мир.

 

І немовля, до возика прикуте,

У сірий колір вдягнене навік,

Бо ріже українців батько лютий,

Теж в сірий запакований потік.

 

Тяжка їх доля, сірих та убогих,

Ченців завзятих сірого царя.

Вони не чують слова застороги,

Не бачать, що кривавиться зоря.

 

Бредуть вперед, приречені до згину,

Без радощів, у мороці, в диму;

Дістали з оболонки серцевину,

Коли взірцем зробили Колиму.

 

Цей однострій сукна і порожнечі,

Ця пліснява порепаного дна

До всього світу видерлись на плечі,

Щоб сірого наївся він сповна.

 

10 червня 2022 року

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!