Я звертаюсь до бідних народів,
Що у бій за еРеФію йдуть.
Не за волю свою, а напроти —
Як васали Московії мруть.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Своїм тілом чужих генералів
І сталеву на танках броню
В Україні моїй прикривають
За московську ідею-дурню.
Та невже поміж чукчів, бурятів
Не знайдеться геройський бурят,
Той що знищить верховного ката,
Щоб дав спокій народам цей кат.
Геніально – це завжди так просто,
У простому ховається смисл.
Не потрібно точити вам гостро
Ні стрілу, ні сокиру, ні спис.
Є сучасніша зброя, що в змозі
Убивати умить наповал.
То чому ж у тім бункері досі
Кат сидить, мов скажений кангал?
Та невже у цім світі, у мирі,
Не знайдеться між вас смільчака,
Щоб втопити успішно в сортирі
Власноруч отого мудака…
Він у світі розв’язує війни.
Час прискорити вже той дзвінок,
Зупинити кривавиці-бійні,
Пожаліти дітей і жінок.
А могили йому не потрібно,
В нього в бункері світло замкніть.
Замість світла (це всім очевидно),
«Новачка» у ту дірку впустіть.
«Новачку» не звикать на планеті,
Він ударить умить по хуйлу.
Ну і пам’ятник в тому ж клозеті
Із лайна сотворіте лайну.
Якщо він заповіт ще напише,
Щоб йому збудувать мавзолей,
Із клозету, з дашка, що на «крише»,
Має литись з лайна ще й єлей.
І під дудку скорботного орка
Поховальний оркестр загуде.
І під марш поховальний з гальорки
Хай мінорна сльоза упаде.
І тоді аж зітхне вся планета,
Що до цього у страху жила.
Замуруйте в клозеті скелета,
У лайні поховайте хуйла.
А як труп недомірка-месії
Розкладеться ущент у лайні,
На шматки розпадеться Росія —
Більші, менші і зовсім дрібні.
Прапор ваш стане стягом народу,
Що не ката від жертв боронив,
А боровся за власну свободу —
Вас самих же від рабства звільнив.