“Українська літературна газета”, ч. 12 (380), грудень 2025
* * *
Душі плачуть дощами,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Що далеко, що не з нами,
Що за обрій і з вітрами
Покидають хату мами…
І страждають над морями
Розхвильовані цунамі.
Скільки горя в тому морі,
Коли плачуть навіть зорі!
Океан страждає важче,
Та втопити помсту краще,
Щоб не збурити народи,
Щоб війна не мала змоги
Вбити душі, що невинні,
Й шматувать тіла загиблі.
Щоб дощем не лили сльози
Душі, вбиті на дорозі…
По життю дорога різна
В кожного – і добра, й грізна.
Прагнем миру без тривоги.
Хай живуть усі народи!
Хочем бути, життя – свято!
Переможем супостата.
Мусимо відвоювати !
Хай не плаче рідна Мати!
Будь щаслива мирна, вільна,
Наша рідна Україно!
* * *
Якось дуже добре стало,
Дякувати Богу.
Друзі вже приїхали
Додому з дороги.
Привезли в торбинці мир,
Затишок, турботу…
Але в небі – зброї вир!
Маємо Голготу!
Не дає тривога спати
Не життя живемо,
Треба всім до зброї стати
Захищати йдемо…
За кордоном, там – всі з нами
Нам – на допомогу!
Отака велика сила
Нашого народу!
Отака велика сила
Всіх Людей на світі,
Тих, хто хоче жити з миром –
Вірні Богу діти!
* * *
Приходить час перегорнуть сторінку
Відкласти все, чим вабило життя,
Зробити крок у невідомі вчинки
За мною – досвід і не плачу я…
За тим, до чого прагнула й здобула,
У силах перевершила – змогла!
Готова відкривати в собі жінку
Щомиті, щохвилини і щодня…
Листаю кожен день, там світить зірка,
Що в гості запросила, не згаса,
Дарує ще і ще краси краплинки
Душевного і щирого тепла
Простих людей та їх могутніх вчинків,
Їх так багато, з ними добре так
Відчуть себе живою та в обіймах
Самого Бога, що живе в ділах!
* * *
Минуле минуло,
Було й не вернуло.
Як листя, опало,
Було і пропало…
Дай Боже, надовго
І не виринало…
Про біль не згадало,
Щоб глибоко впало!
Що було – забули,
Затоптане – вмерло,
Порепана доля,
Та ніжність не стерла!
Живе серцю мила
Задумана мрія…
Взаємність зустріла
На волю злетіла…
* * *
Гортаю тихий шепіт
Гірських
стрімких
струмків,
У водограї десь Ти
Безсоння загубив…
За вербами, навпроти
Гористих схилів-днів
Наснились довгі роки,
Що світ без нас прожив.
І джерело з’явилось
З Господньої води,
І хто захоче пити –
Сюди іде, сюди!
За водоспадом років
Глибоких берегів
Пливе життя рікою,
Яку Ти переплив…
* * *
Забарилась моя осінь,
Я й сама її не прошу
На поріг думок. І досі
Заплітає тільки коси…
Я у парі з літом, боса,
З вихром аромату в косах,
У бентежнім танці – Космос
Підморгнув до мене скоса?
Заспокоює лиш літо
Тихим шепотом привітним
І ласкавим теплим вітром –
То бринять роки, мов квіти…
* * *
Переслідуй мене,
Бути поруч – це свято, Це взаємність –
Її не буває багато!
Переслідуй завжди,
Хай на мріях крилатих
Обіймає мене
Щире серце завзяте…
* * *
Різдвом спалахнула земля,
Засяяли душі натхненням
Усім сповістила Зоря –
Господь прийшов до нужденних.
І правда Вселенська свята
Відкрила усім Святе вчення –
Ісус народився в серцях:
Маємо благословення! –
На добре і чесне ім’я,
Навчити світ жити щоденно
Для миру, любові й добра –
Така наша доля блаженна
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.