Ні шурхоту листя, ні запаху квітів…

153

 
 
Галина ЛИТОВЧЕНКО,
член НСПУ
 
ТІЄЇ ОСЕНІ
В під’їздах гулко стукалися двері,
Балкони гріли в променях лоби,
Біля фонтану у міському сквері
Точили ляси мирно голуби.
 
Ще тільки зрілість набирала осінь
І по кутках тинялися вітри;
Лиш мідним блиском листя налилося –
Вогнем шугало в затишні двори.
 
Зривався дзвін від спалахів на вежі,
Трусив плоди підсмажені каштан –
Рудий-рудий, мов клоун на манежі,
Дрібні гостинці сипав на майдан.
 
Була в той день пожежа не остання,
Ще дзвін не раз на сполохи скликав.
А я з-за вежі в трепетнім ваганні
Дивилась, як на мене ти чекав.

25.10.2015

 

***
А до зими лишилось кілька кроків.
Дбайливо гріє плечі тепла шаль;
під сивим небом сосна кособока
ввібрала біль та осені печаль.
Вечірній сон казками клеїть вії,
на стелю дум чіпляються рої,
а за вікном регочуть вітровії
і навмання ганяють кураї.

29.11.2015

 
СУМНО
Ні шурхоту листя, ні запаху квітів,
бо – зимно.
Тепла не чекати, минулося літо, –
не дивно.
А вітру б навзаводи в поле майнути,
та ні з ким.
Примерзла до шляху припаєм* напнута
ба… тріска.
І бризка багнюка куди не попало
з калюжі.
А сонцю до мене й до всього загалу
байдуже.
Щипа прохолода, втомили підбори,
чи – в хату?
А може чекаєш і серце в мінорі…
Та знати б.
(* тонким льодом)

01.12.2015

 
БІЙЦЕВІ З ПОЗИВНИМ «РЕМБО»
(Присвята спецназівцю батальйону
«Луганськ»)
І кличуть хлопця «Рембо» побратими,
а супротивник впевнено – каратель.
І вже забулось, як насправді звати,
і що рідніш: Донбас, чи то – Карпати…
Та й скільки тих відмінностей  між ними?
 
А мами голос уві сні: « – Синочку!» –
як і в дитинстві до обіду кличе.
Та в лиходіїв настрій войовничий –
і в матері засмучене обличчя…
Ще просить зняти випрати сорочку.
 
А до домівки ж – лиш подай рукою,
і по-пластунськи міг давно добратись,
ще й у Дінці попутно накупатись.
Та не мовчать за річкою гармати…
І берег затягнувся осокою.
 
Він має мрію  (ще не має часу)
пізнати всі міста, містечка, села,
де побратими житимуть веселі
в своїх родинах, в затишних оселях…
Бо ж не бував за межами Донбасу.
 
І не завадити ніяким ордам
підняти стяг на кожнім териконі
тому, хто виріс в степу на долоні,
хто не продався злодіям в законі…
То буде кращим дембельським акордом!

26.10.2015

БАРВІНОК
Шепіт хвилі доносить луна,
Птахи в гаю виспівують дзвінко.
Розлилась біля хати весна
Синьо-синім хрещатим барвінком.
 
Серце в грудях болить від жалю:
Знаю – знов відцвіте в самотині.
Я його ще з дитинства люблю,
Його очі замріяно-сині.
Розстелився рясним килимком
Від черешні і аж до порогу.
Хрестить (наче матуся) тайком,
Як рушаю в далеку дорогу.
Від подвір’я давно відпливли
В тиху вічність і мама і тато.
А у слід їм цвіли і цвіли
Сині квіти. Багато-багато…

2014

 
СПОКУСА
За порогом крутить сніговій,
Завірюха розпустила поли.
А мені сьогодні, милий мій,
Із тобою тепло, як ніколи.
Горобину завидки беруть –
Заглядає до моєї шибки.
Тільки їй крізь снігу каламуть
Нас з тобою, милий мій, не видко.
Не угледять і зірки гріха,
Бо не буде їх до ранку в небі.
Чом же свічка полум’ям зітха?
Мов за мене журиться… Не треба.

2013

СОН
Мені приснився наш старенький сад:
Антонівок покручені суглоби,
Дуплистих груш ранковий променад,
Старечі слив зітхання і жалоби.
В саду в міжряддях косить бур`яни
Опісля зливи моложавий тато.
Правицею, безпалою з війни,
Із лободою бореться завзято.
Так захопила праця косаря,
Що у покоси вже кладе малину.
І мама, дивно, тим не докоря,
Складає мовчки стебла у ряднину.
 
У їх стосунках десь подівся клин –
Насперечались за життя і квити.
За ненароком скошений жасмин
Колись матуся ладна була вбити.
А тут сумирно порають удвох,
Простили скоєні колись огріхи.
Темніє входом прохолодний льох,
Лапасті тіні кидають горіхи.
…Ой, що ж це я так осторонь стою?
Не підсобила батькові ні грама.
Та спробу доброзичливу мою
Спинила жестом заперечним мама.
Прокинулась і розумію – сон.
Стече у ранок ночі темна річка, –
Піду у церкву до святих ікон,
За упокій поставлю рідним свічку.

2011

с.Віліне Бахчисарайського району, АР Крим

 

№24 (186) 9 грудня 2016

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!